(Fеlіs) — рід хижих ссавців родини котячих. Довж. тіла від 40 см до 1,6 м, маса 2—35 кг. Забарвлення волосяного покриву переважно яскраве, плямисте чи смугасте, рідше однотонне бурувато-жовте. Пошир. К. у Євразії, Африці, Пд. і Пн. Америці. Рід включає 25 сучас. видів, серед них коти: лісовий, бенгальський, лівійський, якого вважають одним з предків кота свійського, хаус, рись, каракал та ін.; в СРСР — 11 видів, у т. ч. в УРСР — 3: кіт лісовий, кіт свійський та рись. Усі К. — хижаки, ведуть переважно нічний спосіб життя. Розмножуються раз на рік (кіт свійський — двічі-тричі) або рідше. У виплоді 1—6 малят (іноді більше). Серед К. є цінні хутрові звірі; у зв'язку із зменшенням чисельності у багатьох місцевостях вони взяті під охорону. Деякі К. завдають шкоди птахівництву й мисливському г-ву. В Європі, у т. ч. й на Україні, викопні рештки К. відомі з міоценових, пліоценових і антропогенових відкладів.
К. А. Татаринов.
