(япон. сінто, букв.— шлях богів) — релігія, що сформувалася в ранньофеод. Японії на основі місцевих реліг. вірувань, зокрема культу природи і предків; пізніше зазнала впливу буддизму й конфуціанства, а також християнства. В пантеоні С. найбільше шануєть ся богиня сонця — Аматерасу, що офіційно вважалась родоначальницею япон. мікадо (імператора). Після бурж. революції 1867—68 С. було проголошено держ. релігією Японії (до 1945). В епоху імперіалізму С. став ідеологічним обгрунтуванням шовіністичної, мілітаристської політики правлячих кіл Японії.
|
