Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чмир-чюр arrow ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
   

ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ

— галузь важкої промисловості, підприємства якої виробляють чавун, сталь, прокат, сталеві й чавунні труби, феросплави, металеві вироби промислового призначення. До Ч. м. належать також підгалузі по видобуванню залізної і марганцевої руд та по виробн. їх концентратів, агломерату, окатишів, флюсових вапняків, вогнетривкої сировини і вогнетривів, коксу та ін. продукції, що її використовують в основному як сировину для виробн. чорних металів (див. Залізорудна промисловість, Марганцеворудна промисловість, Феросплавна промисловість, Коксохімічна промисловість, Вогнетривких матеріалів промисловість). В Росії перший з-д по виплавці заліза на деревному вугіллі засновано 1637 поблизу м. Тули. Гол. районом Ч. м. був Урал. У кінці 19 ст. з розвитком капіталістичної пром-сті, буд-вом з-ць виник новий район Ч. м. — на Україні на базі покладів кам'яного вугілля в Донбасі і заліз. руд у Криворізькому та Керченському басейнах. У 1913 Росія за виплавкою чавуну і сталі посідала 5-е місце в світі. В СРСР за роки довоєнних п'ятирічок було реконструйовано старі (гол. чин. на Україні) і збудовано ряд нових потужних металург. підприємств —Магнітогорський металургійний комбінат імені В. І. Леніна, Кузнецький металургійний комбінат імені В. І. Леніна, Криворізький металургійний завод імені В. І. Леніна, Новотагільський металургійний завод, з-д "Запоріжсталь" імені Серго Орджонікідзе, ждановський металург. з-д "Азовсталь" та ін. У 50—70-х рр. збудовано нові великі підприємства Ч. м.: Орсько-Халіловський металург. комбінат, Карагандинський металургійний комбінат, Череповецький металург. з-д та Західно-Сибірський металургійний завод імені 50-річчя Великого Жовтня, ряд великих залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів, трубних, феросплавних, металевих виробів, вогнетривних та ін. підприємств. За обсягом виробн. найважливіших видів продукції Ч. м. (чавуну, сталі, прокату, заліз. руди, коксу) СРСР посідає 1-е місце в світі (див. також розділ Чорна металургія в ст. Союз Радянських Соціалістичних Республік). На Україні виробн. заліза кустарним способом було поширене в 14—18 ст. на Поліссі, а також на Полтавщині, Харківщині і в Галичині. Заводське виробництво чорних металів почало розвиватись після введення в дію 1872 металург. з-ду в Юзівці (тепер Донецький металургійний завод імені В. І. Леніна). В 1887 став до ладу Олександрівський (тепер Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського), 1889 — Дніпровський (тепер Дніпровський металург. з-д ім. Ф. Е. Дзержинського), 1895 — Петровський (тепер Єнакіївський металургійний завод), 1896 — Юр'ївський (тепер Комунарський металург. з-д), 1897 — Нікополь-Маріупольський і 1898 — "Російський Провіданс" (див. Ждановський металургійний завод імені Ілліча), 1898 — Макіївський (див. Макіївський металургійний завод імені С. М. Кірова) металург. з-ди. В 1913 на Україні працював 21 металург. з-д (42 доменні, 72 мартенівські печі, 28 конверторів та бл. 70 прокатних і трубних станів). Вони давали 68 % загально-рос. виробн. чавуну, 58 % сталі, 57 % прокату. Іноземний капітал контролював бл. 90 % виробн. металу на Півдні Росії. В роки довоєнних п'ятирічок здійснювалося тех. переоснащення Ч. м. республіки, було збудовано ряд нових сучас. металург. підприємств у Запоріжжі, Жданові, Кривому Розі; реконструйовано Дніпровський ім. Ф. Е. Дзержинського, Макіївський і Комунарський металург. з-ди, споруджено трубні з-ди (див. Нікопольський південнотрубний завод імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції), нові цехи на трубопрокатних з-дах ім. К. Лібкнехта та ім. В. І. Леніна в Дніпропетровську. Створено нову якісну металургію — збудовано запорізький електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А. М. Кузьміна, Запорізький завод феросплавів, ряд нових сталеплавильних агрегатів і цехів на діючих з-дах. В загальносоюзному виробн. продукції галузі Україна дає (1982) 52 % виробн. заліз. товарної руди, 34 % готового прокату, 35,6 % сталевих труб. Останнім часом частка республіки в загальносоюзному виробн. галузі дещо знижується у зв'язку з розвитком Ч. м. на Уралі, в Сибіру, Казахстані, у сх., цен тр. і пн.-зх. районах Європ. частини СРСР та в Закавказзі. Проте УРСР лишається однією з провідних металург. баз країни. Одним з найважливіших напрямів тех. прогресу галузі є буд-во агрегатів великої одиничної потужності. В 1971—81 в республіці було споруджено доменні печі об'ємом 2700 м3, 3000 м3 та 5000 м3, кисневі конвертори місткістю 200—250 т, 350 — 400 т, введено в дію машини безперервного лиття заготовок потужністю 1—1,2 млн. т на рік; безперервні тонколистові і дрібносортні та товстолистові потужні прокатні стани, коксові батареї потужністю 1 млн. т на рік; став до ладу цех по виробництву електрозварних газопровідних труб діаметром 1220—1620 мм та багато ін. сучас. агрегатів. Проблеми розвитку Ч. м. вивчають і розробляють на Україні 17 н.-д. та проектних ін-тів. Серед них: Металів український науково-дослідний інститут, Металургійної промисловості науково-дослідний і проектний інститут, Чорної металургії науково-дослідний інститут, Чорної металургії інститут, Трубної промисловості всесоюзний науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут.

Літ.: Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Матеріали XXVI з'їзду Комуністичної партії України. К., 1981; Терещенко Н. А., Щукин А. Г. Развитие металлургии на Украине за 60 лет Советской власти. К., 1977; Когадеев А. А. [та ін.І. Фундамент индустрии. К., 1980.

М. О. Терещенко.

чорна металургія - leksika.com.uaчорна металургія - leksika.com.uaчорна металургія - leksika.com.uaчорна металургія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази