Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow шля-ште arrow ШОТЛАНДІЯ
   

ШОТЛАНДІЯ

— адм.-політ. частина Великобританії. Займає пн. частину о. Великобританія та прилеглі о-ви (Гебрідські, Оркнейські, Шетландські). В адм. відношенні поділяється на 9 регіонів і 3 острівці території. Площа — 78,8 тис. км2. Населення 5,1 млн. чол. (1981). Гол. місто — Едінбург. Територія Ш. зайнята Пн.-Шотландським нагір'ям та Пд.-Шотландською височиною, між якими лежить Середньошотландська низовина. Вздовж узбережжя — вузькі смуги рівнин. Поклади вугілля. Клімат океанічний. Густа річкова сітка, багато озер. Великі площі зайняті вересовими пустищами. Бл. 92 % населення становлять шотландці, які говорять варіантом англ. мови; основна літ. мова — англійська, своєрідну етнічну групу шотл. нації становлять гели. Найдавніше населення Ш.— племена ніктів. У 5—6 ст. в Ш. з Ольстеру переселилися кельти — гели (на Пн.) та скотти (на Зх.). Після англосаксонського завоювання Британії (5—6 ст.) Пд.-Зх. Ш. заселили бритти, Пд.-Сх. Ш.— англи (з 7 ст.). В 9—13 ст. пн. і зх. райони Ш. підпали під владу норманнів. У 6 ст. серед скоттів поширилося християнство. В 844 д-ва скоттів приєднала володіння піктів, 945 — бриттів. У 1018, після підкорення скоттами пн. частини королівства англів — Нортумбрії, шотл. землі було об'єднано в межах єдиної д-ви — Шотландського королівства. В кін. 11 ст. почалася експансія в Ш. англо-нормандських феодалів. Шотландський король визнав себе васалом англійського короля. У 12 ст. в Ш. посилився процес феодалізації. В 1296—1314 Ш. вела проти Англії визвольну війну, яку з 1306 очолив Роберт Брюс. У 1328 Англія визнала незалежність Ш. В кін. 14 — на поч. 15 ст. Ш. в союзі з Францією воювала проти Англії. В 16 ст. на Пд. Ш. почався розвиток капіталістичних відносин, розгорнувся рух за реформу церкви (див. Реформація). В 1560 парламент Ш. (засн. 1289—92) проголосив Ковенант — договір про встановлення держ. пресвітеріанської церкви. В 1603, з переходом англ. престолу до Стюартів, Ш. було об'єднано з Англією особистою унією. В 1637—40 Ш. охопило повстання проти реліг. політики короля Карла І. Під час англійської буржуазної революції 17 століття шотл. дворяни та буржуазія 1640—47 підтримували противників абсолютизму, 1648— 51 — Стюартів. У 1650—52 Ш. було завойовано О. Кромвелем і 1654 офіційно приєднано до Англії. Після реставрації Стюартів (1660—88) парламентську автономію Ш. було відновлено. Анти-англ. повстання 1666, 1678—80 і 1685 зазнали поразки. В 1707 внаслідок унії шотл. і англ. парламентів було утворено королівство Великобританія. В країні прискорився розвиток капіталізму. В 1820 в Ш. відбувся перший заг.-нац. політ. страйк. У 1836—48 розгорнувся чартистський рух (див. Чартизм). У 1888 засновано Шотл. робітн. партію, 1897 — нац. проф-центр — Шотл. конгрес тред-юніонів. Завершення формування шотл. нації зумовило розгортання нац. руху за автономію; 1886 засновано Шотл. асоціацію гомрулю (самоврядування). В роки 1-ї світової війни нац. рух у країні злився з робітничим; 1915—19 в Ш. прокотилася хвиля страйків. У 1928—34 сформувалася дрібно-бурж. Шотл. нац. партія. Після 2-ї світової війни, внаслідок кризи брит. імперіалізму та розпаду Британської імперії, частка Ш. в брит. економіці зменшилася з 20 % (1913) до 8,5 % (1975). Більшість шотландців вимагає широкої нац. автономії. 1. III 1979 лейбористський уряд Л. Дж. Кал-лагена провів у Ш. референдум з цього питання, однак скликання шотл. асамблеї було провалено консерваторами всупереч волевиявленню більшості учасників плебісциту. В Ш. діє ряд місц. орг-цій — Шотл. к-т Компартії Великобританії, Шотл. рада лейбористської партії, Кампанія за шотл. асамблею (засн. 1980), т-во "Шотландія — СРСР" (засн. 1945). Найбільш масова громад. орг-ція Ш.— Шотл. конгрес тред-юніонів (1,1 млн. чол.; 1982) — на з'їздах 1974—82 прийняв програму боротьби за широку нац. автономію у госп. і соціальній політиці та обмеження власності приватного капіталу.

Ш.— індустр. район країни. Видобування вугілля, нафти (на шельфі Північного моря). Розвинуті металургія (виплавка чавуну, сталі, алюмінію) та машинобудування (електротех., електронне, суднобудування, виробн. конторського устаткування, годинників та ін.). Підприємства хім. і нафтохім., паперової, поліграф., текст. (виробн. твіду, "шотландки"), харч. пром-сті. Гол. пром. вузли — конурбація Клайдсайд з центром Глазго і Едінбург, пром. центри — Абердін, Данді та ін. У с. г. переважає тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець (на нагір'ях). Вирощують ячмінь, пшеницю, картоплю. На узбережжі розвинуте рибальство. Сучас. система освіти функціонує відповідно до законів 1945 і 1969. В 1979/80 навч. р. налічувалося 2554 поч. школи (575,7 тис. учнів), 466 серед. шкіл (422,2 тис. учнів). У Ш.— 8 ун-тів (1982 — 46,7 тис. студентів), найбільші з яких — в Едінбурзі (з 16 ст.), Глазго й Абер-діні. Наук. установи: Шотл. королівська академія (засн. 1826), Королівське т-во для розвитку природничих наук та гуманітарних наук (засн. 1783) та ін. Нац. б-ка Ш. і Публічна — в Едінбурзі, Публічна б-ка в Глазго та ін. Найбільші музеї: Шотл. королівський музей, Шотл. нац. галерея, Нац. галерея сучас. мистецтва, Нац. музей старожитностей — в Едінбурзі, Худож. музей і галерея в Глазго та ін.

В Ш. існує багатий фольклор гельською мовою. До найдавніших пам'яток його належать нар. балади, пісні (13 ст.), твори бардів. Поезія — осн. жанр гельської л-ри як давніх часів (поети 18 ст. А. Макдоналд, Д. Макінтайр), так і сучасної. Війна за незалежність (1296—1314) викликала появу патріотичних творів шотландським варіантом англійської мови [епічна поема "Брюс" (закінчено 1376) Дж. Барбора та ін.]. На ліричних поезіях короля Якова І, епічних і сатиричних поемах У. Данбара (15—16 ст.) помітні європ. (гол. чин. англ.) літ. впливи. Яскраві зразки гуманістичної лірики в 16 ст. створили А. Скотт і А. Монт-гомері. Гоніння англ. властей на культуру Ш. в 17 ст. загальмувало розвиток письменства, тільки фольклор лишався носієм нац. традицій. Фольклорні мотиви у своїх творах втілили поети 18 ст. А. Рам-зей, Р. Фергюсон, А. Росе і особливо Р. Берне. Одним з найважливіших проявів європ. передро-мантизму стали "Твори Оссіана" (1765) Дж. Макферсона. Починаючи з 17—18 ст. багато письмен-ників-шотландців писали англ і й-ською мовою і ввійшли до англ. літ. процесу (У. Драммонд, Дж. Босуел, Т. Дж. Смоллет, Т. Карлейль, М. Спарк та ін.), зберігаючи тією чи іншою мірою шотл. колорит. Визначним явищем світової л-ри 19 ст. є творчість В. Скотта — основоположника жанру істор. роману. Широку популярність здобув автор авантюрних романів, часто на сюжети з шотл. історії, Р. Л. Стівенсон. З 20-х рр. 20 ст. починається т. з. шотл. Відродження, важливу роль у якому відігравала поезія. Чільний її представник — Г'ю Мак-діармід. Інші відомі поети 20 ст. — У. Сутар, Е. Мюїр, Дж. Брюс, С. Г. Сміт, А. Скотт. У 30-х рр. з'явилися соціальні романи Д. Аллана ("Марш голодних", 1934), Л. Грессіка Гіббона (трилогія "Шотландський зошит", 1932— 34), Дж. Блейка ("Суднобудівники", 1935). Із сучас. прозаїків най-відоміші: Р. Дженкінс, Дж. М. Браун, І. К. Сміт. Актуальні соціальні проблеми порушують п'єси Джо Коррі, У. Д. Хома, Ю. Маккола. Укр. мовою перекладено твори Р. Бернса, В. Скотта, Р. Л. Стівенсона.

На тер. Ш. від епохи родового ладу збереглися залишки пастушачих поселень з кам. хатинами, а також кам. валів і циліндричних башт ("брохів"). За середньовіччя споруджували ранньохристиянські шотл. церкви та кам. хрести, оздоблені зображеннями поганського і християнського характеру, геом. та рослинним орнаментом. З 12 ст. в Ш. споруджували романські будівлі, з 13 ст.— готичні храми й замки. В 15—17 ст. замки перетворювали на "палаци з баштою" т. з. баронського стилю, який поступово вбирав окремі риси франц. Відродження (палац Хоп-таун у Лінлітгоу, 1698—1702, арх. У. Брюс, У. Адам). Шотл. класицизм дав цікаві зразки містобудування (реконструкція Едінбурга за проектом арх. Дж. Крега, 2-а пол. 18 ст.). В кін. 19 — на поч. 20 ст. створювали нові типи котеджів у нац. романтичному дусі (арх. Б. Скотт та ін.), будівлі у стилі шотл. модерну споруджував арх. Ч. Р. Макінтош. З серед. 20 ст. в масовій житловій забудові переважають багатоквартирні будинки, лаконічні за силуетом, але з'єднані в мальовничі комплекси (житл. комплекс Торіглен у Глазго, 1955—56, арх. Дж. О. Бент). Становлення нац. школи в образотворчому мист. Ш. належить до 2-ї пол. 18 ст. і пов'язане з творчістю художників-романтиків Е. Геддеса, П. Несміта, Дж. Томсона, Д. Уїлкі. В 19 ст. у живописі Ш. поширилися жанри портрета, пейзажу та інші. У 20 ст. виділилися живописці, які працювали в традиціях імпресіонізму (У. Макгрегор та ін. майстри "школи Глазго", У. Мак-Таггарт), представники "шотландських колористів" С. Пепло, Л. Хантер, Дж. Максуелл, близькі до експресіонізму. Серед художників 50—80-х рр. 20 ст.— Дж. Ердлі, Р. Філіп-сон. В нар. мист. Ш. поширені текстильні виробн. різьблення на дереві, плетіння. Носіями самобутнього нац. епосу були барди, менестрелі та лютні-сти. Шотландським пісням властиві пентатоніка й натуральні лади. Серед танців — рил, стретепей, флінг. Муз. інструменти — арфа, волинка, фідель (струнний смичковий), скрипка. Професійна церковна і світська музика розвивалася з 12 ст. У серед. 15 ст. в Едінбурзі було створено королівську капелу. Серед композиторів 1-ї пол. 16 ст.— Р. Карвер, Р. Джонсон, Д. Піблс, Р. Дуглас, А. Блекуелл. Про високий рівень шотл. музики при Стюартах свідчить, зокрема, Скінський рукопис (1615—35), який містить мелодії пісень, танців, арій та інструм. твори. У 18 ст. посилився інтерес до шотл. фольклору в Ш. і Англії. На нар. мелосі грунтується 1-а шотл. баладна опера "Шляхетний пастух" А. Рамзея (1725). В 19 ст. розвивалася муз. освіта: відкрито кафедру музики при Едінбурзь-кому ун-ті (1839), Королівську шотл. академію музики (1890); на цей час припадає діяльність композиторів Т. Ерскіна, Дж. Фергеса, В. Макгіббона, Д. Доу, Н. Гоу. В 1929 організовано Шотл. нац. академію музики в Едінбурзі. Основоположник сучас. композиторської школи — А. Макензі (опери, ораторії, кантати, інструм. музика). Серед сучас. композиторів — С. Дейві, Р. Кроу-форд, Т. Масгрейв. У Едінбурзі — консерваторія, симф. оркестр, хори; щороку проводиться міжнар. фестиваль муз., драм. і балетного мистецтва (з 1947). Драм. театри в Ш. з'явилися в серед. 18 ст. В цей час у Глазго збудовано три Театр. приміщення (їх спалили реліг. фанатики). В 1769 Д. Росе (актор і режисер) створив в Едінбурзі театр "Ройял". У 1883 відкрився театр "Ліцеум", у якому спочатку грали англ. трупи (зокрема, Г. Ірвінга та ін.). У 1782—1863 в Глазго працював "Дан-лоп стріт тіетр", 1805—29 — "Куїн стріт тіетр", 1842—48 — театр "Адельфі", 1845 — "Сіті тіетр", згодом — "Куенс тіетр" і "Прінс тіетр". В 1909 створено "Репертуарний театр Глазго" (на чолі з режисером А. Уерінгом), у репертуарі якого були п'єси зарубіжних авторів, твори шотл. драматургів (зокрема, "Кемпбелл з Кілморі" Дж. Фергюсона та ін.). З початком 1-ї світової війни цей колектив припинив діяльність. У 1921 створено трупу "Шотландські національні актори". На поч. 30-х рр. трупа розпалась, але її діяльність продовжував "Кертн тіетр" у Глазго (1933—40). В 1943 в Глазго засн. репертуарний Громадянський театр. У 70—80-х рр. діють експериментальні театри "Траверс тіетр клаб" (Едінбург) і "Клоуз студіа тіетр" (Глазго). Репер туарні театри діють у Перті, Данді, Пітлохрі, Сент-Андрусі. Серед відомих Театр. митців Ш.— М. Юрк-варт, Д. Макре, Дж. Гібсон, С. Бакстер. У Глазго є Коледж драми, що готує акторів і режисерів драми. В 1982 шотл. трупа відвідала СРСР.

С. В. Толстов (історія), В. П. Лапчинська (освіта), Р. І. Доценко (література), І. А. Мамчур (музика).

шотландія - leksika.com.uaшотландія - leksika.com.uaшотландія - leksika.com.uaшотландія - leksika.com.uaшотландія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази