Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow копіт-корн arrow ПІВДЕННА КОРЕЯ
   

ПІВДЕННА КОРЕЯ

займає пд. частину Корейського п-ова, на Пд. від воєнно-демаркаційної лінії, яка проходить в районі 38° пн. ш. Площа — 98,4 тис. км2. Населення — 37,1 млн. чол. (кін. 1978, оцінка). Гол. місто — Сеул. В адм. відношенні поділяється на 9 провінцій і два міста (Сеул та Пусан), виділені в окремі адм. одиниці. Політичне правління. За конституцією т. з. Корейської Республіки (прийнята 1972), що закріпила режим особистої влади президента, органом законодавчої влади фор мально є однопалатні Нац. збори [2/3 депутатів обирає населення строком на 6 років. 1/3 депутатів обирає т. з. Нац. конференція по об'єднанню (НКО) строком на З роки |. Глава д-ви й уряду (Держ. ради) — президент, що обирається НКО на 4 роки.

Е. А. Тихонова.

Історія. В Пд. К. після встановлення диктатури великої буржуазії та поміщиків провідне місце зайняли кола, що орієнтуються на США. В 1948—60 на чолі пд.-кор. режиму був Лі Син Ман. У 1953 США підписали з Пд. К. "договір про взаємну оборону", що узаконив окупацію її амер. військами. В квітні 1960 нар. повстання повалило режим Лі Син Мана. На зміну йому прийшли два бурж.-поміщицькі уряди (травень — серпень 1960, серпень 1960 — травень 1961). У травні 1961 в результаті військ. перевороту владу в країні при підтримці США захопила хунта на чолі з ген. Пак Чжон Хі (з 1963 — цивільний президент). У внутр. і зовн. політиці цей режим керувався докт риною "нарощення сил для об'єднання країни шляхом перемоги над комунізмом". Патріоти, які виступали за демократизацію громад.-політ. життя і налагодження широких зв'язків з КНДР, піддавались жорстоким репресіям. У 1965—73 Пд. К. була гол. партнером США у війні проти в'єтнамського народу (див. Агресія США у В'єтнамі). В 1965 Пд. К. підписала з Японією "договір про нормалізацію міждержавних відносин", що створив умови для проникнення япон. капіталу в Пд. К., співробітництва правлячих кіл Японії і Пд. К. на антикомуністичній основі. В 1979 Пак Чжон Хі (внаслідок суперечностей у правлячій верхівці) вбитий. Навесні 1980 у Пд. К. відбулися масові антиурядові виступи (в м. Кванджу— антиурядове повстання), які були придушені збройними силами В країні було оголошено надзвичайний стан. До влади прийшла військ. хунта на чолі з ген. Чон Ду Хваном. З 1966 Пд. К.— член АЗПАК

в. К. Пак

Політичні партії, профспілки. Демократична республіканська партія, засн. 1963. Правляча. Опозиційні партії — Нова Демократична партія, засн. 1967. Демократ и чна партія об'єднання, засн. 1973. Революційна партія возз'єднання (Хенмен тхонільдан), засн. 1969. Виражає інтереси трудящих, виступає за здійснення нар.-демократичної революції, за мирне возз'єднання К. на демократичній основі. Перебуває в підпіллі. Федерація корейських профспілок, засн. 1946. Стала проурядовою організацією.

Господарство. Економіку значною мірою контролює іноз. капітал, гол. чин. США і Японії. В 1977 іноз. інвестиції становили 2,1 млрд. дол. Поступово зростає роль нац. фінансово-монополістичних угруповань. В електроенергетиці, добувній і обробній пром-сті, банківській справі значну роль відіграє держ. капітал. Два контролює залізничний і повітряний транспорт, зв'язок, зовн. торгівлю. Для економіки Пд. Кореї характерні кризові явища. В 1978 в країні налічувалося 427 тис. повністю безробітних, 90 тис. чоловік змушені були працювати за кордоном. На промисловість припадає 29,1% валового внутр. продукту (1976). Вона розвивається на базі використання імпортних сировини, деталей і напівфабрикатів, експлуатації дешевої робочої сили. Іноз. капіталовкладення спрямовуються гол. чин. в експортні галузі та на виробн. продукції стратегічного призначення. Видобувають вугілля (понад 17 млн. т на рік), вольфрам, молібден, заліз., цинкову та свинцеву руди тощо. Енергетика Пд. К. значною мірою залежить від завозу нафти та ін. видів палива. Більша частина електроенергії (31,9 млрд. кВт год, 1978) виробляється на ТЕС. На імпортній сировині працює чорна металургія. У 1978 було вироблено 3 млн. т сталі. У м. Пхохані діє найбільший в країні металург. комбінат. В Пд. К. є підприємства кольорової металургії, хім., нафтохім. та легкої пром-сті. В 1977 вироблено понад 400 тис. т пряжі та бл. 700 млн. м2 тканин усіх видів. Гол. центри виробн. бавовняних тканин — Сеул, Інчхон, Тегу, Пусан; у Чхонджу й Кванджу — виробн. натурального шовку. Працюють численні рисоочисні, борошномельні, цукрові, соєобробні, виноробні, тютюнові, рибообробні та ін. підприємства. Машинобудування спеціалізується гол. чин. на складанні (з імпортних деталей) телевізорів, радіоприймачів, велосипедів, мотоциклів, автомобілів, моторів, електротех. устаткування та ін. Осн. центри суднобудування — Ульсан та Пусан. Підприємства паперової, деревообр., буд. матеріалів пром-сті, кустарне виготовлення предметів домашнього вжитку.

Частка с. г. у валовому внутр. продукті — 25,7%, в ньому зайнято 42% економічно активного населення країни С.-г. виробн. задовольняє потреби країни в продовольстві на 65%. В обробітку — 22,7% зем. площі, з них 41,8% зрошується. На значних площах збирають по 2—3 врожаї на рік. Переважають дрібні селянські г-ва. Гол. галузь с. г.— землеробство. Вирощують (збір, млн. т): рис — 5,8 (1978), ячмінь — 0,9 (1977), а також пшеницю, кукурудзу, сою, картоплю, батат, овочі, фрукти, з технічних культур — бавовник, тютюн, коноплі, рамі. Значну частину зерна довозять. Тваринництво розвинуте мало. Поголів'я (млн., 1977): великої рогатої худоби — 1,6, свиней— 1,3. В гірських районах — заготівля деревини, гол. чин. на дрова. Місц. лісові ресурси майже вичерпані. На узбережжі — вилов риби (2,1 млн. т, 1975). 3-ць — 5,7 тис. км, автошляхів — бл. 34 тис. км, у т. ч. З тис. км з твердим покриттям. Осн. мор. порти — Пусан, Інчхон, Ульсан, Пхохан, Мокпхо, Масан, Йосу. Найбільші аеропорти — в Сеулі, Пусані, Тегу.

Зовнішня торгівля Пд. Кореї зорієнтована на економічно розвинуті капіталістичні країни — США, Японію, а також Канаду, країни Європейського економічного товариства та ін. В експорті переважає продукція обробної пром-сті (88% ). Вивозять також мінеральну сировину (гол. чин. концентрат вольфраму); довозять паливо, сировину, продовольство, машини та устаткування, деталі, хім. продукти. Грош. одиниця — вона. 485 вон = 1 дол. США (березень 1979).

Б. П. Яценко.

Освіта. Поряд з держ. існують приватні поч. і серед. школи. Строк навчання в поч. школі 6, у середній — 6 (3 + 3) років. У 1976/77 навч. р. у початкових школах було 5,5 млн., у серед. навчальних закладах — 3,3 млн. учнів, у 72 вищих навч. закладах — 323 тис. студентів. Поряд з держ. є приватні ун-ти й коледжі. Найбільший держ. вуз — Сеул, ун-т (засн. 1946; 16,2 тис. студентів), один з найбільших приватних вузів — Кор. ун-т у Сеулі (засн. 1905; 10,2 тис. студентів). У Сеулі — Нац. академія наук (засн. 1954), Нац. академія мистецтв (засн. 1954), ряд н.-д. ін-тів, Нац. б-ка (засн. 1925), б-ки Сеул, і Кор. ун-тів, Нац. музей (засн. 1915), Нац. наук. музей (засн. 1926) та ін.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1977 в Пд. К. виходило ЗО щоденних газет заг. тиражем бл. 5 млн. прим. Основні з них: кор. мовою—"Тона ільбо" ("Східноазі-атська газета", з 1920), "Чосон ільбо" ("Корейська газета",з 1920), "Хангук ільбо" (Корейська газета", з 1954); англ. мовою—"Коріа геральд" ("Корейський вісник", з 1953), "Коріа таймс" ("Корейський час", з 1950). Провідні телеграфні агентства — Хаптон Тхонсін (засн. 1945) і Тон'ян Тхонсін (засн. 1952). Є 7 систем радіомовлення. Діє 13 телецентрів (з них 11 приватних).

В. К. Пак.

Література. У творах перших років після визволення (1945) відображено сподівання народу на незалежність країни в майбутньому (вірші Лі Ха Юна, Кім Гван Сопа). З кін. 40-х рр. розвиток л-ри відбувається під впливом модних віянь Заходу — екзистенціалізму, "антироману", "нової критики". З серед. 60-х рр. переважаючими стали теми війни, самітності людини в бурж. суспільстві, містицизм. На поч. 70-х рр. спостерігалося зростання прогресивних, реалістичних тенденцій (т. з. л-ра участі), розвивалося критичне ставлення до південнокорейської дійсності (поезія Кім Джі Ха).

Л. Р. Концевич.

Архітектура та мистецтво. У Пд. К. в 50—70-х рр. 20 ст. споруджувалися громад. будівлі гол. чин. у формах зх.-європ. стилів (будинок авіакомпанії "Коріа ер лайне" у Сеулі, 1969), та з елементами нар. буд-ва в поєднанні з сучас. конструкціями (розважальний центр "Уокер-Хілл" поблизу Сеула).

Серед художників-реалістів — живописці Кім Ін Син, Лі Джун Соп. Представники модерністських течій: живописці Кім Хван Гі, Нам Гван, скульптори Кім Йон Хак, Чон Сан Бом; нац. традицій: живописець Хо Бен Ньон, скульптор Кім Гьон Син та ін. В Сеулі — оперна трупа, що ставить спектаклі європ. репертуару; симф. оркестри, муз. коледжі при окремих ун-тах. Театри: "Мінд-жун", "Тон'ян", Експериментальний і невеликі театр. трупи. Театр перебуває під впливом модерністського театр. мист. Заходу.

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 23. Пробудження Азії: т. 28 Зошити з імперіалізму: т. 41. Тези до II Конгресу Комуністичного Інтернаціоналу: Ким Ир Сен. Избранные произведения, т. 1—5. Пхеньян, 1970—72: История Кореи. С древнейших времён до наших дней, т. 1—2. М., 1974: Корейская Народно-Демократическая Республика. М., 1975; Мартынов В. В. Корея. М., 1970; Еременко Л. Е., Иванова В. И. Корейская литература. М., 1964; Никитина М. И., Троцевич А. Ф. Очерки истории корейской литературы до XIV в. М., 1969; Троцепич А. Ф. Корейская средневековая повесть. М.. 1975; Елисеев Д. Д. Новелла корейского средневековья. Эволюция жанра. М., 1977; Корейское классическое искусство. М., 1972; Глухарева О. Н. Искусство Кореи. М.. 1979; Маринов В. А., Торкунов А. В. Южная Корея — база империализма на Дальнем Востоке. М., 1979; Современная Корея. Справочное издание М., 1971.

Південна корея - leksika.com.uaПівденна корея - leksika.com.uaПівденна корея - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази