Костянтин (Кирило) Михайлович [15 (28).ХІ 1915, Петроград — 28.УІІІ 1979, Москва] — рос. рад. письменник, громад. діяч, Герой Соціалістичної Праці (1974). Член КПРС з 1942. Друкуватися почав 1934. Перша зб. віршів — "Справжні люди" (1938). Поеми "Переможець" (1937) — про М. Островського, "Льодове побоїще" (1938), "Суворов" (1939) — про героїчне минуле рос. народу. П'єса "Хлопець з нашого міста" (1941, Держ. премія СРСР, 1942) -- присвячена новому поколінню корчагінців. У роки Великої Вітчизн. війни — фронтовий кореспондент газ. "Красная звезда". Нариси і оповідання воєнних років увійшли до зб. "Від Чорного до Баренцового моря" (кн. 1—4, 1942—45). Автор п'єс "Російські люди" (1942, Держ. премія СРСР, 1943), "Російське питання" (1946, Держ. премія СРСР, 1947), "Чужа тінь" (1949, Держ. премія СРСР, 1950), "Четвертий" (1961); повістей "Дні й ночі" (1943—44, Держ. премія СРСР, 1946), "Двадцять днів без війни" (1972), "Ми не побачимося з тобою" (1978) та ін.; збірок поезій "Лірика" (1942), "Війна" (1944), "Друзі і вороги" (1948, Держ. премія СРСР, 1949)та ін., щоденникових записів "Різні дні війни" (т. 1—2, 1974—75). Ленінською премією (1974) відзначена трилогія "Живі і мертві" (романи "Живі і мертві", 1954— 55; "Солдатами не народжуються", 1963—64; "Останнє літо", 1970— 71) — про подвиг рад. народу в історичній битві проти фашизму. Писав літературно-критичні і публіцистичні статті, спогади, замітки про письменницьку працю ("Сьогодні і давно", 1976, та ін.), кіносценарії "Безсмертний гарнізон" (1956), "Нормандія — Німан" (у співавт., 1958), "Чужого горя не буває" (1973) та ін. Ряд творів С. екранізовано. Подіям громадян. війни на Україні присвячена книга "Луганчани" (у співавт., 1939). Повісті "Пантелєєв" і "Левашов" (1962) — про Крим і Одесу воєнного часу. Перекладав поезії Т. Г. Шевченка, Ю. Тувіма, Н. Хікмета, Р. Гамзатова та ін. С. був редактором "Литературной газеты" (1938, 1950—54), журн. "Новый мир" (1946—50, 1954—58). На XIX з'їзді КПРС обирався канд. у члени ЦК, на XX і XXV — членом Центральної ревізійної комісії КПРС. Нагороджений 3 орденами Леніна, ін. орденами, медалями, орденами ЧССР і МНР. За заповітом С. прах його розвіяно поблизу с. Буйничі Могилів. обл., де він прийняв перший бій.
Тв.: Собрание сочинений, т. і—8. М., 1979—82 [в 10-ти тт.]
Укр. перекл.— Російське серце. М.—X., 1944; Дні й ночі. К., 1947; Російське питання. К., 1947; Живі і мертві. К., 1970: Солдатами не народжуються. К.. 1975; Останнє літо. К., 1976.
В. Я. Буран
