Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чеп-черні arrow ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ
   

ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ

Микола Гаврилович [12 (2І).VІІ 1828, Саратов — 17 (29.) X 1889, там же] — рос. революціонер-демократ, філософ-матеріаліст, соціаліст-уто-піст, економіст, письменник, літ. критик. Н. в сім'ї священика. У 1850 закінчив Петерб. ун-т. В 1851—53 викладав у Саратов. гімназії. З 1853 жив у Петербурзі, співробітничав у журн. "Отечественные записки", "Современник". У 1855 захистив магістерську дисертацію "Естетичні відношення мистецтва до дійсності", в якій піддав нищівній критиці ідеалістичну реакційну теорію "мистецтва для мистецтва", обгрунтував найважливіші принципи матеріалістичної естетики. В 50-х рр. став вождем рос. революц. демократії, перетворив журн. "Современник" на її всерос. трибуну. В ньому Ч. друкував свої твори, в яких умів "впливати на всі політичні події його епохи в революційному дусі, проводячи — через перепони й рогатки цензури — ідею селянської революції, ідею боротьби мас за повалення всіх старих властей" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 20, с. 165). Ч. непримиренно викривав зрадництво лібералів, наполегливо боровся за об'єднання сил революц. демократії, створення орг-ції для підготовки і здійснення селянської революції. В прокламації "Щиським селянам від їх доброзичливців уклін" (1861) націлював селян на підготовку до організованої революц. боротьби. Ідеї Ч. знайшли втілення у діяльності революц. орг-ції "Земля і воля" 60-х рр. В липні 1862 Ч. заарештовано, і ув'язнено в Петропавловській фортеці, засуджено на 7 років каторги і довічне поселення в Сибіру. В 1883 Ч. дозволили переїхати до Астрахані, 1889 — до Саратова. Основою наук. світогляду Ч. була ідея матеріальної єдності світу, його пізнаванності. Наслідуючи принципи антропологічного матеріалізму (див. Антропологізм), вважав себе учнем Л. Фейєрбаха. Розглядав практику як пробний камінь теорії. Критикуючи ідеалізм Г. В. Ф. Гегеля, з матеріалістичних позицій сприйняв його діалектичний метод. "Чернишевський — єдиний дійсно великий російський письменник, який зумів з 50-х років аж до 88-го року лишитися на рівні цілісного філософського матеріалізму і відкинути нікчемну нісенітницю неокантіанців, позитивістів, махістів та інших плутаників" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 18, с. 354). В умовах відсталої кріпосницької Росії Ч. не зміг до кінця позбавитися ідеалізму у розумінні істор. процесу, однак у ряді випадків подолав обмеженість антропологічного матеріалізму, наближався до матеріалістичного розуміння історії, впритул підійшов до розуміння ролі класів і класової боротьби як рушійної сили сусп. прогресу. Вважав можливим для Росії обминути стадію капіталізму і прийти до соціалізму на основі общинного землеволодіння, в результаті революц. ліквідації царизму, переходу влади в руки трудящих. Ця теорія, утопічна за формою і революц.-демократична за змістом, служила ідейною зброєю революційних різночинців у боротьбі проти самодержавства, кріпосництва та його залишків. Економічна теорія Ч. визначена у працях "Про поземельну власність" (1857), "Про нові умови сільського побуту" (1858), "Капітал і праця" (1860), "Нариси політичної економії (за Міллем)" (1860—61) та ін. В них Ч. дав нищівну критику феодально-кріпосницької системи г-ва. Ч. показав класовий характер і банкрутство бурж. політ. економії, протиставив їй власну екон. теорію як знаряддя в боротьбі за революц. заміну експлуататорського ладу соціалізмом. Поряд з О. І. Герценом Ч. — один з родоначальників народництва. Складовою частиною революц.-демократичної програми Ч. було нац. питання, розв'язання якого він вважав можливим лише за умов соціального визволення трудящих. Ч. викривав класовий зміст расизму, шовінізму, націоналізму, зокрема українського буржуазного націоналізму, відстоював право народів на нац. незалежність, рівноправність, держ. самовизначення. Ч. доводив істор. зумовленість, класовий характер естетичних ідеалів, боровся за ідейність і народність л-ри і мистецтва, розглядав осн. питання естетики з матеріалістичних позицій, найважливішим принципом мистецтва вважав реалізм. Рушійною силою всіх вчинків людини вважав "розумний егоїзм" (див. "Розумного егоїзму" теорія). Велику роль у революці онізуванні свідомості нар. мас, формуванні людей прогресивного складу мислення й дії Ч. відводив освіті. Він боровся за демократичні принципи розвитку нар. освіти — безплатне навчання, створення широкої мережі шкіл, навчання рідною мовою учнів, рівне право на освіту для чоловіків і жінок. Виступав проти викладання в школі реліг. віровчення. Метою виховання, за Ч., є підготовка гармонійно розвинутих, широко освічених активних громадян. Революц.-демократичні ідеї Ч. справили вплив на багатьох прогресивних діячів народів Росії (К. Калиновський, М. Налбандян, Н. Ніколадзе, І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Абай Кунанбаєв, Ч. Валіханов, М. Ахундов, К. Хетагуров та ін.) і зарубіжних країн. Літ.-критичні статті Ч. відіграли велику роль в утвердженні реалістич. мистецтва. Ч. високо ставив творчість О. Пушкіна і М. Гоголя, поезію М. Некрасова, розкривав зміст і значення творів І. Тургенєва, О. Островського, І. Гончарова, Л. Толстого, О. Грибоєдова, М. Салтикова-Щедріна. З великою симпатією Ч. ставився до нац. л-р народів Росії, зокрема до укр. л-ри, в якій особливо виділяв і цінував Т. Шевченка. Ч. обстоював право на існування укр. літ. мови, на видання укр. літ. періодичних видань, підтримував поезію П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, прозові твори Г. Квітки-Основ'яненка і Марка Вовчка, сатиру І. Котляревського. Він критикував реакційні та ліберальні тенденції М. Костомарова, П. Куліша. Ч. піддав критиці ліберальні судження та тенденції в сучасній йому рос. л-рі (стаття "Російська людина на rеndez-vоus", 1858). Худож. твори Ч. написані в осн. в ув'язненні — роман "Що робити?" (1862—63), повість "Алфер'єв" (1863), "Дрібні оповідання" (1864) та ін. Він створив уперше в рос. л-рі образи профес. революціонерів. Ч.— автор романів "Пролог" (1867—69), "Відблиски сяйва" (1882, вид. 1928), повістей "Повісті у повісті" (1864, вид. 1930), "Історія однієї дівчини" (1867—69, вид. 1947), "Вечори у княгині Старобєльської" (1882, вид. 1906). Поему Ч. "Гімн Діві Неба" (1885), в якій порушено проблему ролі нар. мас в історії, переклав укр. мовою І. Франко. В гостро сюжетній драмі "Майстерниця варити кашу" (1866, вид. 1947) Ч. викривав облудність і злочинність бурж.-помішицького суспільства (вперше поставлено її тільки на рад. сцені). Твори Ч. були заборонені в Росії до революції 1905. Літ. і громадсько-політична діяльність Ч. справила значний вплив на передову укр. л-ру. Боротьба проти самодержавно-кріпосницької системи, революц.-демократичний світогляд були основою дружби між Ч. і Т. Шевченком. Значною мірою під впливом ідей Ч. формувалась свідомість укр. письменників Марка . Вовчка, І. Франка, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Панаса Мирного. Образ Ч. відтворив П. Тичина у драм. поемі "Шевченко і Чернишевський". І. Франко зазначав, що ім'я Ч. "складає епоху в суспільно-революційній пропаганді" (Зібрання творів, т. 27. К., 1980, с. 338).

Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 16. М., 1939—53; Избранные педагогические сочинения. М., 1983; У к р. перекл.— Вибрані філософські твори, т. 1 — 3. К., 1950—52; Літературно-критичні статті. К., 1951; Майстерниця варити кашу. К. 1953; Що робити? К., 1978.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори [Про М. Г. Чернишевського див. покажчик імен до другого видання Творів К. Маркса і Ф. Енгельса]; Ленін В. 1. Повне зібрання творів [Про М. Г. Чернишевського див. покажчик імен Довідкового тому до Повного зібрання творів В. І. Леніна]; Незгасний світоч. Українські радянські письменники про Миколу Гавриловича Чернишевського. К., 1978; Чернышевская Н. М. Н. Г. Чернышевский и Т. Г. Шевченко. Воспоминания, заметки, материалы. К., 1978; Н. Г. Чернышевский и философская мысль на Украине. К., 1978; М. Г. Чернишевський і українська література. К., 1978; Шаблиовский Е. С. Чернышевский и Украина. К., 1978; Н. Г. Чернышевский и журналистика. М., 1979; Н. Г. Чернышевский и современность. М., 1980; Н. Г. Чернышевский в общественной мысли народов зарубежных стран. М., 1981; Н. Г. Чернышевский в воспоминаниях современников. М., 1982.

3. В. Першина,

Л. Ф. Хінкулова (література).

чернишевський - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази