- науково-дослідна установа по вивченню, розробленню і впровадженню в с.-г. виробництво науково обгрунтованих систем ведення сільського господарства відповідно до місцевих природно-економічних умов. Перші Д. с. с. засновано в 19 ст.: Ротемстедську в Великобританії і "Бехельбронн" - у Франції (1835); в Росії перша Д. с. с.- Богодухівська (1886); на Україні початок створенню мережі постійно діючих дослідних полів і Д. с. с. покладено організацією 1884 Пол-тав. дослідного поля, яке 1910 було реорганізовано в Полтав. дослідну станцію (тепер Полтав. держ. с.-г. дослідна станція). В 1913 в Росії діяли 44 дослідні станції. В СРСР працюють (1979) понад 430 Д. с. с, в т. ч. на Україні - 20 обл. держ. Д. с. с, 4 республіканські й понад 50 станцій, підпорядкованих н.-д. ін-там. Серед Д. с. с. розрізняють: галузеві (з тваринництва, рослинництва тощо) і комплексні (багатогалузеві), якими є в основному держ. області. Д. с. с, підпорядковані безпосередньо респ. м-вам с. г.; спеціалізовані (селекційні, меліоративні, машинови-пробні тощо), підпорядковані безпосередньо н.-д. ін-там, певним м-вам чи ін. відомствам (напр., Кримська дослідна станція Всесоюзного сортонасіннєвого об'єднання цукрових буряків і тютюну М-ва с. г. СРСР, Укр. дослідна ст. шовківництва М-ва с. г. УРСР). У складі Д. с. с.- наук, відділи, лабораторії, дослідні г-ва.
