Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДІОІЗОТОПНА ДІАГНОСТИКА
   

РАДІОІЗОТОПНА ДІАГНОСТИКА

— застосування радіоактивних ізотопів і мічених сполук для дослідження органів і систем людини з метою розпізнавання хвороби. Р. д.— галузь радіології медичної. Осн. методом Р. д. є метод радіоактивної індикації, тобто спосіб спостереження за введеними в організм радіоактивними речовинами. Інтенсивний розвиток і широке застосування Р. д. пов'язані з її фізіологічністю, високою інформативністю. У Р. д. використовують 2 види досліджень: введення препаратів безпосередньо в організм (in vivo) або у біологічні середовища (in vitro). При "invivo" в організм вводиться мічена радіонуклідом речовина, яка є найбільш спорідненою для певної тканини чи органа і включається в ланцюг біохім. реакцій і фізіологіч. процесів. Поведінка цієї речовини, її якісний і кількісний розподіл фіксуються за допомогою радіо діагностичного приладу. Серед багатьох методів Р. д. найбільшого поширення набули лабораторна радіометрія, клінічна радіометрія, клінічна радіографія, сканування та статична чи динамічна сцинтиграфія. Всі ці методи Р. д. застосовуються для кількісного визначення різних біологічно активних речовин, рівень яких змінюється при захворюванні. Осн. перевага Р. д.— безболісність і практична безпечність для хворого при високій точності діагностичних результатів.

Літ.: Зедгенидзе Г. А., Зубовский Г. А. Клиническая радиоизотопная диагностика. М., 1968; Medical radioisotope scintigraphy 1972, International atomic energy agency, v. 1—2. Vienna, 1973.

В. В. Шишкіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази