Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow висоц-відн arrow ВІДМІНОК
   

ВІДМІНОК

- граматична категорія іменних частин мови, яка виражає відношення того, що позначено ними, до інших предметів, явищ чи ознак. Це відношення у флективних мовах передається закінченнями самостійно або в поєднанні зі службовими словами, інтонацією та порядком слів. Кількість В. у різних мовах неоднакова (в араб. мові їх 3, естонській - 14, табасаранській - 46 В.). У сх.-слов. мовах - рос, укр. та білоруській - розрізняють 6 В. (в укр. мові є ще й клична форма). В укр. мові В. такі: називний (прямий В.), родовий, давальний, знахідний, орудний та місцевий (непрямі В.). Зміна іменних частин мови, займенників і дієприкметників за В. називається відмінюванням.