— назва серії рад. автоматичних міжпланетних станцій (AMC) для дослідження Землі, Місяця і міжпланетного простору, а також для відпрацювання техніки тривалих космічних польотів. Запуски "3." відбувались 1964— 70. За цей період було запущено 8 AMC, оснащених системою орієнтації, коригуючою установкою, системами далекого зв'язку тощо. На "3.-1" і "3.-2", виведених на геліоцентричну орбіту, проводилось відпрацювання бортових і космічних систем. На "3.-2" вперше випробувано електромагнітний ракетний двигун. "3.-3" (мал. 2) і"3.-4"фотографували зворотний бік Місяця. Знімки, одержані "3.-3", дали змогу створити першу повну карту Місяця. "3.-5" після обльоту Місяця фотографував Землю з віддалі 90 000 км. В ході польоту AMC "3.-6" вперше перевірявся метод керованого спуску з використанням аеродинамічної підйомної сили, що дає змогу точніше і з меншими перевантаженнями здійснювати приземлення спускного апарата (CA) в заданій точці (мал. 1). Програма і схема польоту "3.-7" і "3.-6" аналогічні. На AMC "3.-8" відпрацьовувався варіант повернення CA на Землю з боку Пн. півкулі.
О. А. Рубашевський.
 
|
