Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОБУТОВИЙ ЖАНР
   

ПОБУТОВИЙ ЖАНР

— один з жанрів образотворчого мистецтва, що відтворює повсякденні події громадського або приватного життя. Поширений переважно в живописі, а також у скульптурі й графіці. Перші прояви П. ж. зустрічаються в мистецтві Давнього Сходу, в скульптурі й вазописі Старод. Греції та Старод. Риму, в мініатюрах і рельєфах у країнах середньовічної Європи. Як самостійний вид мистецтва П. ж. почав оформлюватись у 14—15 ст. за доби Відродження в Італії (Джотто) та Нідерландах (Я. ван Ейк). Широкого розвитку набув у 16—17 ст. (П. Брейгель Старший, Ф. Гальс, П. де Хох, Я. Вермер Делфтський — в Голландії, Караваджо в Італії, Д. Веласкес — в Іспанії, П. П. Рубенс, Я. Йордане — у Фландрії, та ін.). У 18—19 ст. П. ж. розвинувся в багатьох країнах Європи — у Франції (А. Ватто, Ж. Б. Шарден, Ж. Б. Грез, Г. Курбе, Ж. Ф. Мілле, О. Дом'є), Англії (У. Гогарт), Іспанії (Ф. Гойя), Німеччині (А. Менцель), Угорщині (М. Мункачі). На поч. 20 ст. демократичні ідеї П. ж. були пов'язані з творчістю Т. Стейнлена (Франція), К. Кольвіц (Німеччина). В сучас. мистецтві традиції П. ж. розвивають прогресивні художники реалістичного напряму (Р. Гуттузо — в Італії, А. Фужерон — у Франції, Е. Хоппер — у США, К. К. Хеббар — в Індії, та ін.). П. ж. посідає значне місце в творчості художників країн соціалістичної співдружності (К. Баба — в Румунії, О. Нагель — в Німеччині, С. Русев — у Болгарії, та ін.). П. ж. у рос та укр. мистецтві зародився в давні часи, окремі елементи його можна простежити у фресках та мініатюрах Київ. Русі (Софійський собор у Києві). У 18 ст. в П. ж. працювали рос. художники М. Шибанов та І. Єрменьов; у 1-й пол. 19 ст. О. Венеціанов та художники його школи вперше в рос. мистецтві правдиво й поетично показали життя селян. Основи критичного реалізму в рос. П. ж. заклав П. Федотов. Гострого соціального і викривального спрямування П. ж. набув у творчості В. Перова й В. Пукірєва в 60-х рр. 19 ст. Глибиною соціальних узагальнень і широтою відображення нар. життя відзначався П. ж. у творчості передвижників у 70—80-х рр. 19 ст. (І. Рєпін, Г. Мясоедов, К. Савицкий, М. Ярошенко). Революц. теми й боротьбу рос. пролетаріату втілювали у своїх картинах М. Касаткін і С. Іванов. На Україні в 16—18 ст. мотиви П. ж. з'явилися в іконописі, мініатюрі й гравюрі. В 1-й пол. 19 ст. у творчості К. Павлова та рос. художників, які працювали на Україні (В. Тропініна й В. Штернберга), з'явився інтерес до нар. життя. Основоположником критичного реалізму в укр. мистецтві, зокрема в П. ж., був Т. Г. Шевченко (серія "Притча про блудного сина" та ін.). У розвиток укр. П. ж. у 60—70-х рр. значний внесок зробили художники Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський. У 80— 90-х рр. широко відтворювали народну тему М. Кузнецов, К. Костанді, М. Пимоненко, П. Нілус, С. Кишинівський, Є. Буковецький. На поч. 20 ст. реалістичні принципи П. ж. розвивали О. Мурашко, Ф. Красицький, Ф. Кричевський, С. Колесников, Г. Світлицький, Ю. Бершадський. В рад. час П. ж. зайняв одне з провідних місць в образотворчому мист., набув нового соціального змісту і нової форми втілення (Б. Йогансон, А. Пластов, С. Герасимов, Ю. Пименов, П. Беньков, М. Тоїдзе, С. Чуйков, В. Попков, В. Іванов та ін.). Значну роль у розвитку укр. рад. П. ж. відіграли живописці Ф. Кричевський, А. Петрицький, К. Трохименко, Г. Глюк, Т. Яблонська, В. Костецький, С. Григор'єв, Г. Васецький, Т. Голембієвська, В. Хитриков та ін. Іл. див. на окремому аркуші, с 464—465.

Літ.: Апраксина Н. С. Бытовая живопись. Л., 1959; Московченко В. М. Український радянський побутовий живопис. К., 1972.

Л. Г. Членова.

Побутовий жанр - leksika.com.ua

Побутовий жанр - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази