Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нес-ніж arrow НІГЕР
   

НІГЕР

Республіка Нігер — держава в Зх. Африці. В адм. відношенні поділяється на 7 департаментів. Державний лад. Н.— республіка. Конституцію прийнято 1960. Після військ. перевороту 1974 дію конституції припинено, найвищий орган законодавчої влади — Нац. збори розпущено. Верховна держ. влада належить Вищій військ. раді (ВВР), що складається з представників армії. Голова ВВР виконує функції глави д-ви й уряду (президента).

П. Ф. Мартиненко.

Природа. Більша частина тер. країни розташована в Сахарі. Рельєф переважно рівнинний, вис. 300— 500 м, в центрі — підвищене, дуже розчленоване плато Аїр заввишки до 1900 м (г. Багезан — найвища точка Н.). Поклади уранових руд, нафти, фосфоритів, кам. солі, руд олова, вольфраму, ніобію, заліза. Клімат тропічний, жаркий і сухий, на Пд.— субекваторіальний. Пересічна річна т-ра найхолодніших місяців (грудня, січня) від+ 20 до + 24°, найтеплішого (травня) від +32 до +34°. Опадів на Пн. і Пн. Сх. менш як 100 мм на рік, на Пд. і Пд. Зх. до 600—800 мм. Бувають багаторічні посухи. Єдина непересихаюча ріка — Нігер, поширені ваді. Переважає пустельна рослинність на кам'янистих і піщаних грунтах, на крайньому Пд.— савана на червоно-бурих грунтах. Населення. Бл. 50% нас. Н. становлять хауса. Живуть також джерма, сонгаї, фульбе, туареги, тубу та ін. Офіц. мова — французька. Пересічна густота нас.— 4 чол. на 1 км2 (1978, оцінка). Міське населення становить понад 8%. Найбільші міста: Ніамей, Зіндер.

Історія. Археол. знахідки свідчать, що тер. Н. заселена з періоду неоліту. В 7—19 ст. частина тер. Н. входила до складу середньовічних суданських д-в, зх. та пд.-зх. частини — до д-ви Сонгаї, окремі райони — до ряду ін. держ. об'єднань. У кін. 19 ст. Н. захопила Франція і включила його 1904 до колонії Верхній Сенегал — Нігер, що входила до колоніальної федерації Франц. Зх. Африки. Народи Н. вели постійну боротьбу проти колонізаторів (повстання народу джерма 1905, тубу і туарегів 1906—14, туарегів та ін. 1914— 17). Після 2-ї світової війни в країні розгорнувся нац.-визвольний рух. У 1947 Н. здобув статус "заморської території" Франції. В 1958 Н. було проголошено "автономною республікою" в складі франц. Співтовариства. З.VІІІ 1960 Н. здобув незалежність. Проте уряд Н. дотримувався такої політ. орієнтації, яка виключала можливість радикальних соціально-екон. перетворень. У 1974 в Н. відбувся військ. переворот. Новий уряд Н. засудив антинар. характер скинутого режиму, амністував політ. в'язнів, почав боротьбу проти корупції. В міжнар. відносинах уряд Н. дотримується політики неприєднання. В 1972 Н. встановив дипломатичні відносини з СРСР. Між Н. і СРСР підписано угоди про торгівлю і культур, співробітництво (1962). З 1960 Н.— член ООН. Н .— член Ради згоди. Загальної афромаврікійської організації, Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства. Діяльність політ. партій 1974 заборонено. Об'єднання профспілок трудящих Нігеру засн. 1959.

І. Д. Шевченко.

Господарство. Н.— економічно відстала агр. країна, с. г. якої спеціалізується гол. чин. на вирощуванні арахісу. Після проголошення незалежності іноз. капітал (гол. чин. французький) продовжує утримувати провідні позиції в усіх галузях г-ва, поряд з цим уряд країни вживає заходів щодо створення і розширення держ. сектора. Д-ва контролює (з 1974) виробн. буд. матеріалів, деякі підприємства по обробці с.-г. сировини, частину експортно-імпортних операцій, закупки й продаж арахісу, заохочує розвиток збутової кооперації тощо. В с. г. зайнято 97% самодіяльного населення і створюється бл. 40% валового внутрішнього продукту (1978). Воно не задовольняє потреб країни в продовольстві. Переважає общинне землекористування, невеликі натуральні та напівнатуральні г-ва. В обробітку —22% тер. Н., з них лише 5 тис. га зрошується. Техніка обробітку землі дуже примітивна. Виробн. арахісу, яке на поч. 70-х рр. становило бл. 50% вартості товарної с.-г. продукції, внаслідок тривалих посух знизилося з 312 тис. т 1966/67 до 73,7 тис. т 1977/78. З товарних культур вирощують також бавовник, тютюн, фініки, овочі: для власного споживання — просо, сорго, маніок, рис, цукр. тростину, батат, ямс. Поширене пасовищне кочове та напівкочове тваринництво, значної шкоди якому також завдають посухи. Поголів'я (млн., 1978): великої рогатої худоби — 2,99

(проти 4,2 млн. 1972), овець і кіз — 9,5 (проти 9,1 млн.). Щорічний вилов риби пересічно 12 тис. т. Пром-сть представлена гол. чин. гірничодобувною галуззю та галузями, що переробляють місц. с.-г. сировину. Розробляють родовища урану (1978 вироблено 2250 т уранового концентрату), видобувають також олов'яну руду, кам. сіль, соду. Невеликі підприємства по очистці арахісу, рису, бавовни та ін., а також текст., цем., шкіряної галузей, ф-ки металовиробів та виробів з пластмаси, мінеральних добрив. Розвинуті кустарні промисли. В 1978 було вироблено 45,5 млн. кВт год електроенергії. Гол. пром. центр — Ніамей. З-ць в країні немає. Осн. вид транспорту — автомобільний. Довж. автошляхів (тис. км, 1978) — понад 18, у т. ч. асфальтованих — понад 2. У Ніамеї — міжнар. аеропорт. З Н. вивозять урановий концентрат (бл. 75% вартості експорту), арахіс та ін. с.-г. продукти, живу худобу; довозять транспортні засоби, машини, нафтопродукти, продукти харчування тощо. Гол. Торг. партнери — Франція та Нігерія. Підтримуються зовнішньоторг. зв'язки з СРСР та ін. соціалістичними країнами. Грошова одиниця — афр. франк. 1 афр. франк = 0,02 франц. франка.

І. Д. Шевченко.

Медичне обслуговування. В 1975 в Н. було 3,7 тис. лікарняних ліжок (8,3 ліжка на 10 тис. ж.); бл. 90% ліжкового фонду належить д-ві; мед. допомогу 1976 подавали 110 лікарів (0,2 лікаря на 10 тис. ж.), 6 зубних лікарів, 8 фармацевтів. У 1976 в Ніамеї відкрито Вищу школу для підготовки лікарів.

А. М. Сточик.

Освіта наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 94% нас. було неписьменним, поч. школою було охоплено 13% дітей віку поч. навчання. Строк навчання в поч. школі 6 років, у середній — 7 (4 + 3). Поряд з державними є приватні школи. В 1977/78 навчальному році у початкових школах налічувалося 177,6 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 21,9 тис. У Ніамеї містяться: ун-т (засн. 1971; статус ун-ту з 1973; 1978/79 навч. р.— 850 студентів), Нац. адм. школа (засн. 1963). Наук. заклади: Геол. служба, дослідний ін-т гуманітарних наук при ун-ті (засн. 1976), Нац. дослідний ін-т с. г., ветеринарна лабораторія, усі — в Ніамеї. Б-ки: ун-ту, Нац. адм. школи, Регіонального центру досліджень і документації в галузі фольклору; архів (засн. 1913), Нац. музей (засн. 1959), усі — в Ніамеї.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1980 в Н. видавалися 1 щоденна, 1 щотижнева газети та 6 ін. періодичних видань. Газети: щоденна "Сахель" (з 1960) та щотижнева "Сахель хебдо" (з 1961) — урядові, видаються франц. мовою, тираж — по 3 тис. прим. "Жур-наль офісьєль де ла Репюблік дю Ніжер" ("Офіційний вісник республіки Нігер", з 1933) — урядовий щомісячник, тираж — 1 тис. прим. У 1967 створено урядову службу — Управління радіомовлення і телебачення Н. Радіопередачі ведуться франц. та п'ятьма місц. мовами.

Архітектура та декоративно-ужиткове мистецтво. Нар. житло Н. на Пд. Зх.— солом'яні хатини, на Сх.—глинобитні або кам. будинки з трав'яною покрівлею, на Пн.— намети, вкриті шкірами. В містах — будинки і мечеті з банко (суміш глини з соломою), нові квартали забудовують спорудами сучас. архітектури. В Н. поширені худож. ремесла — виготовлення сумок, сандалій, посудин, намиста з шкіри, оздоблені тисненням, плетіння, гончарство, ткацтво (тканини яскраво розписують). Центрами, де працюють нар. майстри, є Агадес, Зіндер, Ніамей, Тахуа.

Музика, театр, кіно. Музика Н.— синтез традиц. мист. народів хауса, джерма, сонгаї, капурі, фульбе, туарегів. Носіями муз. культури були профес. співаки й музиканти — гріоти. Муз. інструменти: дундун, гуду-гуду, барабани (в хауса — об'єднані в ансамблі), комбі, отебель, лютні гондже (у джермі та сонгаї), кунтуги, ріжки, тріскачки. Після 1960 створено ряд ансамблів традиційної музики (композитори Іса Хамані, Ібра-хім Арба, Махамууду), розвиваються нові види музики — естрадні пісні, музика до кінофільмів (композитор Дауд Різо та ін.), муз. освіта. Проводяться фестивалі музики й танцю (в Ніамеї, Мара-ді та ін.).

Розвиток театр. мист. Н. пов'язаний з країнами Пн. Африки. В Н. "мандрівні комедіанти" з ляльками розігрували фарси на побутові теми. Сучас. театр розвинувся лише в 50-х рр. 20 ст. при культур, центрах. Перший драматург — Дандобі Махаман, який написав п'єси "Пригоди кози" та "Легенда Кабрін Кабра". Найпопулярніший театр. колектив — "Амікаль Ніамея". В його репертуарі — п'єси "Дзеркало", "Соні Алі Бер" Бубу Хама. З 1964 щорічно проводяться театральні тижні. Поширені фольклорні програми (істор. драма "Танімуне" Андре Саліфу). Кіно бере початок з 1957, коли франц. режисер Ж. Руш зняв тут фільм "Я — чорний". З 1961 виходять документальні фільми кінематографістів Н. ("Ауре", реж. М. Алассан); серед фільмів — "Кабас-кабо" (1969), "Шайтан" (1974; обидва — реж. Умару Ганда), "Дружина, вілла, машина, гроші" (1971, реж. М. Алассан). У 1970 виникла Асоціація нігерських кінематографістів.

Нігер - leksika.com.uaНігер - leksika.com.uaНігер - leksika.com.uaНігер - leksika.com.uaНігер - leksika.com.uaНігер - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази