(до 1962 — Станіславська область) — у складі Української PCP. Утворена 4.ХІІ 1939, після возз'єднання зх.-укр. земель в єдиній Укр. Рад. дві. Розташована на Зх. республіки, гол. чин. на Прикарпатті і в Карпатах Українських. В області — 14 районів, 352 сільради, 13 міст і 26 с-щ міськ. типу. В 1967 область нагороджено орденом Леніна. Карти див. на окремому аркуші, с. 208—209.
Природа. Пн.-сх. частина тер. І.-Ф. о. рівнинна, пд.-зх.— гірська. На Пн. в межі області заходить Опілля — найбільш розчленована частина Подільської височини. Уздовж правобережжя Дністра простягається Передкарпатська височина, густо розчленована річковими долинами. У межиріччі Пруту й Черемошу лежить Покуття, для якого характерні карстові форми рельєфу. Українські Карпати в межах області представлені системою паралельних хребтів з куполоподібними, плескатими вершинами й пологими схилами. Пн.-зх. частина гір — Торгани, заввишки до 1836 м (г. Сивуля), на Пд. Сх. від них — Покутсько-Буковинські Карпати, на Пд., на межі з Закарп. обл.,—Чорногора з найвищою вершиною Українських Карпат — г. Говерлою (2061 м), а також Гриняви та Чивчинські гори. В надрах області — поклади нафти, горючого газу, калійної та кухонної солей, озокериту, бурого вугілля, сланців, фосфоритів, мінеральних буд. матеріалів, графіту, є джерела мінеральних вод (Черче, Буркут та ін.). Клімат області в цілому помірно континентальний. Рівнинна її частина характеризується теплим літом і помірно м'якою зимою (пересічна т-ра липня +18, + 19°, січня — від —4 до —6°; опадів 500—800 мм на рік); у горах літо прохолодне, зима довга з частими відлигами (т-ра відповідно + 16, +18° та бл. —6°; річна сума опадів 800—1100 мм). Найбільша річка — Дністер з притоками Свічею, Ломницею, Бистрицею (правими), Свіржем, Гнилою Липою (лівими); на Пд. Сх. області — р. Прут з притокою Черемошем. Річки мають переважно гірський характер, на них споруджено водосховища (найбільше — на Гнилій Липі біля смт Бурштина) та багато ставків. Ґрунтовий покрив області строкатий. У Придністров'ї переважають опідзолені чорноземи, темно-сірі, сірі та світло-сірі опідзолені грунти. На Прикарпатті — дерново-підзолисті, дернові й лучні глеюваті та глейові у комплексі з болотно-лучними грунтами. У Карпатах — гірські бурі лісові грунти, переважно щебенюваті, гірсько-лучні й гірсько-торфові. Бл. 35% тер. області вкрито лісами. На рівнинних просторах, значною мірою розораних, подекуди збереглися масиви широколистяних лісів (дуб, бук, граб, ясен, клен тощо) та ділянки степової рослинності, по долинах річок і в балках — луки. Нижні частини гірських схилів вкриті лісами з бука, ясена, явора, дуба, які вище змінюються хвойними лісами (ялина, ялиця та інші). Найвищі вершини зайняті високогірними луками — полонинами. Із тварин у гірських районах поширені дика свиня, благородний олень, козуля, бурий ведмідь, рись, куниці, лісовий кіт, борсук, білка, норка, горностай, вовк та ін., з птахів — глухар, тетерев, рябчик, слуква, сови, дятли, орли та ін.; з плазунів — ящірка живородяща, гадюка звичайна, тритони, саламандра плямиста; в річках — форель, харіус. На Придністров'ї — лисиця, тхори, видра, заєць сірий, ховрахи, хом'як, сіра и водяна полівки, качки, кулики та ін.; з риб — підуст, марена, лящ, головень, сом тощо. В межах І.-Ф. о.— частина Карпатського заповідника (Говерлянський і Чорногорський масиви) та 9 держ. заказників (Турова Дача, Яйківський, Кливський, Княждвірський, Талпиширківський, Джурджийський, Бредулецький, Садки, Пожератульський).
Населення. Осн. нас.— українці (95%, перепис 1970). Живуть також росіяни, поляки, євреї, білоруси та ін. Пересічна густота нас.— бл. 96 чол. на 1 км2 (1979). Найгустіше заселені райони Придністров'я і Прикарпаття. Міське нас. становить 36% (1979). Найбільші міста: Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Надвірна, Долина.
Народне господарство. До возз'єднання з УРСР (1939) тер. сучас. І.-Ф. о. входила до складу буржуазної Польщі. Г-во її було відсталим, майже вся земля й надра належали поміщикам, капіталістам, у т. ч. іноземним, і церкві. Нафт., лісова, меблева, харчова галузі пром-сті були представлені в основному дрібними напівкустарними й кустарними майстернями. Екон. відсталість краю зумовлювала значне агр. перенаселення. Винятково тяжкі умови життя змушували багатьох трудящих у пошуках роботи емігрувати до ін. країн. За роки Рад. влади внаслідок індустріалізації, докорінної реконструкції старих і спорудження нових підприємств провідне місце в нар.-госп. комплексі області посіла промисловість, яка спеціалізується, зокрема, на добуванні й переробці мінеральних і лісових ресурсів та місц. с.-г. сировини; виробн. машин і приладів. Високопродуктивним стало перебудоване на соціалістичній основі с. г.
Промисловість. У структурі пром. виробн. області провідне місце належить таким галузям, що мають загальносоюзне значення (1978, у процентах до валової продукції): хім.— 13,7, маш.-буд. та металообр.— 14,7, лісовій — 11,4, нафтодобувній — 1,5, газовій — 1,2. На легку пром-сть припадало 21,2% валової пром. продукції, на харч.— 13,6%. Паливно-енерг. базу області становлять місц. нафта і газ, що їх добувають у Долині ("Долинанафтогаз"), Надвірній, Биткові, Богородчанах, та енергія Бурштинської ДРЕС, Калуськоі ТЕЦ та ін. На базі використання родовищ хім. ресурсів (Калусько-Толинське родовище калійних солей та ін.) й переробки нафти розвивається хім. і нафто-хім. пром-сть, які представлені вироби, калійних добрив, вінілхлориду, аеросилу, карбамідних і поліхлорвінілових смол, синтетичних жирів, засобів захисту рослин, нафтобітумів, хім. наповнювачів тощо (калуське виробниче об'єднання "Хлорвініл", Надвірнянський нафтопереробний та Івано-Франківський тонкого органічного синтезу з-ди). Маш.-буд. й металообробна пром-сть спеціалізується на вироби, приладів контролю й регулювання технологічних процесів, машин для тваринництва, мех. пресів, електротех. й нафтопром. устаткування, ремонті локомотивів, с.-г. машин осн. з-ди: приладобудівний, "Автоливмаш", локомотиворем. в Івано-Франківську; сільськогосподарськ. машин і металовиробів у Коломиї. Підприємства лісової пром-сті — у Надвірній. Болехові, Верховині, Брошневі-Осаді, Вигоді (Вигодський дослідний лісокомбінат), Ворохті, Ділятині, меблевої — в Івано-Франківську, Снятині, Болехові, паперової — в Коломиї. Велика увага приділяється питанням відновлення й раціональної експлуатації лісів. Легка пром-сть представлена шкіряним і швейним об'єднаннями, трикотажною (Івано-Франківськ), гардинною, ткацькою, швейною, взут.. щетино-щітковою (Коломия) ф-ками, виробничим хутровим об'єднанням (Тисмениця). Розвинута харч пром-сть: цукр. (Городенка, Бовшів), мол. і маслосироробна (Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Галич, Городенка, Косів, Снятин); є підприємства м'ясної (Івано-Франківськ, Коломия), хлібопекарської, спиртогорілчаної, пивоварної, тютюново-ферментаційної, консервної, соляної, кондитерської галузей. Виробн. буд. матеріалів — залізобетону, цегли, цементу. Широко розвинуті худож. промисли: різьблення на дереві, килимарство, ткацтво, вишивання, гончарство. В Івано-Франківську — ф-ка худож. виробів, у Косові — виробничо-ху-дож. об'єднання тощо.
Сільське господарство. Осн. напрямом розвитку с. г. області є м'ясо-мол. скотарство й вівчарство та зернове г-во у поєднанні з виробн. цукр. буряків і льону. На кін. 1977 в області було 150 колгоспів, 28 радгоспів, 21 об'єднання райсільгосптехніки з виробничими відділеннями, 24 міжкол-госп. підприємства та об'єднання. С.-г. виробн. області оснащене сучас. с.-г. технікою, електрифіковане (див. таблицю). З 801,7 тис. га, які перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 610,4 тис. га — під с.-г. угіддями, з них 422,7 тис. га — орні землі, 173,3 тис. га — сіножаті і пасовища (1977). Осушено 12.0 тис. га земель. Землеробство розвинуте в осн. на Придністров'ї. Осн. с.-г. культури: пшениця, ячмінь, жито, кукурудза, цукр. буряки, льон-довгунець, картопля. Розвинуте садівництво (яблука, сливи, груші, вишні, волоський горіх та ін.). Площа плодово-ягідних насаджень 1978 становила 24,1 тис. га, в т. ч. у плодоносному віці — 15,4 тис. га. Розвиткові тваринництва в області сприяє міцна кормова база, яка включає природні сіножаті й пасовища, вирощування кормових культур. В передгірних і гірських районах розводять гол. чин. велику рогату худобу, овець. Осн. породи великої рогатої худоби — симентальська, чорно-ряба, пінцгау; свиней — велика біла, ландрас; овець — мери-нофляйш, гірсько-карпатська. В області діють 7 міжгосп. підприємств по виробн. свинини, 1 — по виробн. яловичини, 3 птахофабрики.
Транспорт. Довжина з-ць заг. користування 1978становила 493 км. Осн. залізничні лінії сполучають Івано-Франківськ з Москвою, Києвом, Львовом, Одесою, Мінськом та ін. містами. Залізничні вузли — Івано-Франківськ, Коломия і Калуш. Автошляхів — 5,8 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям —4.6 тис. км. Осн. з них від Івано-Франківська на Львів, Коломию — Чернівці, Ділятин—Рахів, Стрий— Мукачеве—Ужгород, Коломию— Косів—Верховину. В Івано-Франківську — аеропорт. На тер. області проходить траса газопроводу "Союз", бере початок газопровід " Братерство".
Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області за післявоєнний період (1946—77) становили (у порівнянних цінах) 5220 млн. крб., у т. ч. 1977 — 366 млн. крб. Діють 65 держ. і кооп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій і 29 міжгосп. буд. орг-цій. У післявоєнний період держ., кооп. підприємства та орг-ції, колгоспи й населення спорудили житл. будинки площею 9425 тис. м2, у т. ч. 402 тис. м2 1977.
Торгівля, побутове обслуговування. На кін. 1977 в області діяло 5998 підприємств роздрібної торгівлі й громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. й кооп. торгівлі, включаючи й громад. харчування, 1977 зріс проти 1970 у 1,7 раза. В 1977 було 1657 підприємств побутового обслуговування, у т. ч. 695—у сільській місцевості. У 1977 обсяг побутових послуг населенню зріс (у порівнянних цінах) проти 1970 у два рази.
Охорона здоров'я. В 1977 в І.-Ф. о. налічувалося 14,8 тис. лікарняних ліжок (112 ліжок на 10 тис. ж.), мед. допомогу подавали 3,8 тис. лікарів (28,8 лікаря на 10 тис. ж.) та 11,3 осіб серед. мед. персоналу. В області — 134 жіночі консультації, дитячі поліклініки та амбулаторії. Відомі кліматичні курорти Яремча, Ворохта, Татаріє та бальнеологічний курорт Черче.
Культура. В 1978/79 навч. р. в області було 757 загальноосв. шкіл усіх видів (234 тис. учнів), 17 серед. спец. навч. закладів (13,2 тис. учнів), 22 профес.-тех. уч-ща (13,9 тис. учнів); у 3 вищих навч. закладах — Івано-Франківському інституті нафти і газу, Івано-Франківському медичному інституті, Івано-Франківському педагогічному інституті імені В. С. Стефаника навчалося 14,5 тис. студентів. Працюють відділ наук. атеїзму Ін-ту філософії АН УРСР, Карпатський філіал Лісового господарства і агролісомеліорації українського науково-дослідного інституту імені Г. М. Висоцького, Івано-Фр. обласна с.-г. дослідна станція, Всесоюз. н.-д. ін-т орг-ції управління й економіки нафт. та газової промисловості по УРСР, проектно-конструкторський технологічний інститут Мінліс-прому УРСР та інші науково-дослідні установи й проектні орг-ції.
Діють обл. відділення респ. спілок художників (з 1958), письменників (з 1971), журналістів (з 1957), обл. об'єднання самодіяльних композиторів. В області 880 масових б-к (9336 тис. одиниць зберігання), 809 клубних закладів, 847 кіноустановок, два театри — Івано-Франківський український музично-драматичний театр імені І. Франка, обл. театр ляльок імені П. Морозова (в Івано-Франківську), обл. філармонія, Гуцульський ансамбль пісні і танцю, вокально-інструментальний ансамбль "Беркут". Функціонують 4 музеї: Івано-Франківський краєзнавчий музей, Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини, Стефа-ника В. С. музей у Русові Снятинського р-ну, Черемшини М. музей у Снятині, на правах відділів обл. краєзнавчого музею — Франка І. музей в с. Криворівні Верховинського р-ну, Мартовича Л. музей у с. Торговиці Городен-ківського р-ну, Партизанської слави в Яремчі та ін.; 76 музеїв працюють на громад. засадах, 11 із них — народні. При культур.-осв. закладах — 4788 драм., муз., хорових та ін. колективів худож. самодіяльності, в яких беруть участь понад 72 тис. аматорів. 41 колектив удостоєно звання народних: заслужена самодіяльна чоловіча хорова капела (засн. 1936 в с. Радчі Івано-Фр. р-ну), хорові капели Долинського, Калуського, Косівського районних будинків культури, оркестр нар. інструментів Косівського районного будинку культури, ансамблі танцю Долинського і Верховинського районних будинків культури, самодіяльні театри — Коломийського міськ. будинку культури, с. Ямниці Івано-Фр. р-ну та ін. Прикарпаття здавна славиться декоративно-ужитковим мистецтвом. У Косівському, Верховинському, Коломийському, Надвірнянському та ін. районах поширене різьблення на дереві, інкрустація, худож. ткацтво, вишивання, килимарство, гончарство тощо. В Косові працює виробничо-худож. об'єднання "Гуцульщина" (філіали в селах Річці та Брустурові), худож.-ви-робничі майстерні Худож. фонду УРСР, технікум нар. худож. промислів. Високою майстерністю відзначаються роботи майстра худож. вишивки Г. В. Василащук. заслужених майстрів народної творчості УРСР різьбярів М. Ф. Кіщука, І. В. Балагурака, майстра декоративного розпису П. П. Хоми. 35 майстрів Прикарпаття є членами Спілки художників СРСР. Серед позашкільних закладів області — 27 палаців та будинків піонерів і школярів, 5 станцій юних техніків, 4 — натуралістів, одна — екскурсійно-туристська, 27 дитячо-юнацьких спорт. шкіл тощо. Виходять дві обл. газети — "Прикарпатська правда" і "Комсомольський прапор", дві районні у містах і 12 районних газет. Працюють обл. радіомовлення, телебачення. Дружні зв'язки встановлено між трудящими І.-Ф. о. і Марамуреського повіту СРР. Тер. І.-Ф. о. багата на істор., археол., етногр., архіт. пам'ятки. 870 пам'яток історії та культури Прикарпаття взято державою під охорону. Тут є чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю відомих людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Івано-Франківської області", окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти Івано-Франківської області).
Літ.: Історія міст і сіл Української PCP. Івано-Франківська область. К., 1971; Природа Івано-Франківської області. Львів, 1973; Радянське Прикарпаття. Ужгород, 1974; Социально-экономические преобразования в Западных областях УССР за годы Советской власти. К., 1977.
Й. М. Гах (господарство), M. В. Кривий (населення), M. К. Фіглевський, В. M. Яковишин (культура, охорона здоров'я).
