(від лат. de... - префікс, що означає скасування, припинення, і соїо-піа — поселення) — процес ліквідації колоніалізму шляхом здійснення колон, країнами і народами права на самовизначення та утворення незалежних держав. Колоніальна система виникла внаслідок тер. поділу світу між імперіаліст, д-вами Європи (Великобританія, Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина та ін.) і остаточно склалася на поч. 20 ст., коли майже всі країни Африки, частина країн Азії та Лат. Америки опинилися у колон, та напівколон. залежності. Д. стала результатом нац.-визв. боротьби, що посилилася після Другої світової війни 1939—45 із відновленням у міжнар. співтоваристві дем. розвитку та заборони у міжнар. праві всіх форм і виявів колоніалізму. Останній суперечить загальновизнаному принципу рівноправності та самовизначення народів, закріпленому у Статуті ООН (преамбула, п. 2 ст. 1), Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам I960, ін. міжнар.-правових актах. Процес Д. особливо активізувався у 60—70-х pp. 20 ст., коли переважна більшість колон, країн та
народів здобула незалежність.
В. Н. Денисов.
|
