Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow крик-кроп arrow КРИТИЧНІ ЗАМІТКИ З НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ
   

КРИТИЧНІ ЗАМІТКИ З НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ

—одна з визначних праць В. І. Леніна. Вперше надрукована в журн. "Просвещение" (№№ 10, 11, 12) в жовтні — грудні 1913. В праці знайшли глибоку розробку важливі положення теорії, програми і політики марксистської партії в національному питанні. Особливе значення мало викриття контрреволюц. суті бурж. націоналізму й протиставлення йому пролет. інтернаціоналізму. Це "два непримиренно-ворожі лозунги, що відповідають двом великим класовим таборам усього капіталістичного світу і виражають д в і політики (більше того: два світогляди) в національному питанні" (Повне зібр. тв., т. 24, с. 120). В. І. Ленін сформулював положення про дві тенденції в нац. питанні. Перша тенденція, що переважає на поч. розвитку капіталізму, виявляється в пробудженні нац. життя і нац. рухів, у боротьбі проти будь-якого нац. гноблення, в створенні нац. держав. Друга тенденція, що характеризує зрілий капіталізм, виявляється в розвитку стосунків між націями, у ламанні нац. перегородок, створенні інтернац. єдності капіталу й екон. життя взагалі, політики, науки тощо. Але в умовах капіталізму ці тенденції суперечать одна одній. Щоб усунути цю суперечність, треба знищити капіталізм, встановити диктатуру пролетаріату і побудувати соціалізм. В. І. Ленін глибоко обгрунтував питання про пролет. і бурж. розуміння нац. культури, підкреслив, що в капіталістичному суспільстві немає і не може бути єдиної, позакласової нац. культури. "Є дві нації в кожній сучасній нації... Є дві національні культури в кожній національній культурі" (там же, с. 126). В. 1. Ленін викрив реакційну суть бурж.-ліберального націоналізму, який виступав проти вільного розвитку нац. мов, за примусове впровадження єдиної, обов'язкової для всіх національностей Росії мови. Марксистська точка зору в питанні про мову, вчив В. І. Ленін, полягає в тому, що в багатонац. країні об'єктивно необхідна мова для міжнац. зв'язків, що таку мову визначить потреба екон. взаємин; в жодному разі не повинно бути привілеїв ні для однієї мови; вибір мови для міжнар. спілкування має бути абсолютно добровільним.

В. І. Ленін викрив також ворожу марксизмові та інтересам трудящих позицію "націоналсоціалів", зокрема укр. націоналіста Л. Юркевича, які протиставили більшовицькій політиці єднання трудящих усіх національностей і утворення єдиного фронту боротьби проти експлуататорів свою націоналістичну лінію на роз'єднання трудящих, на підпорядкування їхніх класових інтересів інтересам буржуазії. В. І. Ленін підкреслював, що укр. бурж. націоналісти зраджували інтереси не тільки демократії взагалі, але й своєї батьківщини, України, виступали проти єдності укр. і російського пролетаріату; доводив, що тільки "при єдиній дії пролетарів великоруських і українських вільна Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути й мови" (там же, с. 125). В. І. Ленін, викривши антимар-ксистську програму „культурно-національної автономії", розвинув най гол. положення нац. програми марксистської партії про рівноправність націй, про право націй на самовизначення, про централізацію та автономію тощо. В Рад. Союзі ленінську програму з нац. питання повністю здійснено. "Ми,— підкреслює Л. І. Брежнєв, — маємо всі підстави сказати, що національне питання в тому вигляді, в якому воно дісталося нам від минулого, розв'язане повністю, розв'язане остаточно і безповоротно" (Ленінським курсом, т. 4, с. 48). Досвід здійснення національної політики КПРС повністю підтвердив життєвість ленінського вчення з нац. питання. Видання: Ленін В. 1. Критичні замітки з національного питання. Повне зібрання творів, т. 24.

В. С. Костенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази