— споруда (житлова та ін.) з колод чи брусів, які укладають горизонтальними рядами, а в кутах і місцях перетину з'єднують врубками (див. Замок в архітектурі). Зрубові будівлі характерні для дерев'яної архітектури; поширені в Росії, на Україні, в Білорусії, країнах Зх. Європи. Іл. с. 308.
|