ПРИКЛАДНІ НАУКИ

Схожі за змістом слова та фрази

• ФУНДАМЕНТАЛЬНІ І ПРИКЛАДНІ НАУКИ

  — традиційний поділ наук за принципом їхньої цілеспрямованості, відношенням до практики. Відповідно до цього функція фундаментальних наук полягає в пізнанні законів реальної дійсності в чистому вигляді , безвідносно до їх можливого практичного застосування (через що ці науки нерідко називають чис...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

  — 1) Термін для позначення філос. проблем розвитку науки. 2) Сукупність філос. концепцій науки. 3) У спеціальному значенні — істор. напрям в англо-амер. методології науки, що виник у 50—60-х рр. 20 ст. внаслідок докорінної ломки принципів неопозитивізму та узагальнення даних науково-технічної револ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ТЕХНІЧНІ НАУКИ

  — науки, що вивчають та визначають закономірності розвитку техніки, а також способи найефективнішого її використання. До таких наук. безпосередньо пов'язаних з виробництвом, належать металургія, гірнича наука, машинознавство, матеріалознавство, електротехніка, теплотехніка, гідротехніка, радіотехні...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СУСПІЛЬНІ НАУКИ

  — сукупність наук, предметом дослідження яких є соціально-економічні, політичні, ідеологічні закономірності розвитку суспільства й суспільних відносин, а також духовна культура. До С. н. належать історія, філософія, політична економія, науковий комунізм, правознавство та ін. Зміст і структура С. н....
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПОЛІТИЧНІ НАУКИ

  — комплекс вчень про політику, які є теоретичною основою вироблення політ. курсу класів, партій, націй. Відповідно до ленінських положень про сутність, цілі й завдання політики, предметом політ. досліджень є корінні принципи політичної системи суспільства, роль і співвідношення її частин (держави, ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МОВА НАУКИ

  — сукупність засобів формулювання і обгрунтування положень науки, понятійний апарат наукової теорії разом із методами доказу та підтвердження. Поняття М. н. є абстракцією, за допомогою якої в логіці науки вивчається структура знань. До звичайної мови уподібнюються формально-логічні засоби М. н....
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЛОГІКА НАУКИ

  — комплекс філософських та формально-логічних досліджень структури наук. знання. Розвиток Л. н. пов'язаний з подоланням кризи в теор. природознавстві та основах математики, що виникла на рубежі 19 і 20 ст. В теоріях, які вважалися класичними і надійними, виявилися суперечності; некритичне використа...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ

  - система знань про об'єктивні закони й категорії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання, про методи й форми організації й управління виробництвом у різних галузях нар. господарства. Е. н. почали розвиватися ще за рабовласницького ладу як науки про ведення г-ва. Але як окрема галуз...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЕКОНОМІКА НАУКИ

  - сукупність показників і факторів, що характеризують стан і розвиток науки як галузі нар. господарства; наука про специфіку і конкретні форми суспільних відносин і закони розвитку їх у сфері наукової діяльності. Інтенсивний розвиток Е. н. зумовлений науково-технічною революцією, яка перетворила на...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ВІСНИК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ НАУКИ

  - щомісячний науковий журнал, орган Міністерства сільського господарства УРСР (до 1962 - орган Укр. академії с.-г. наук). Виходить у Києві з грудня 1957. У журналі висвітлюються актуальні проблеми з усіх галузей с. г. Осн. призначення журналу - висвітлення найновіших досягнень с.-г. науки і передов...
  (Українська Радянська Енциклопедія)