Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УСТАНОВА
   

УСТАНОВА

— 1) В цив. зак-ві України — один з різновидів юрид. особи, держ. або не-держ. організація, яка утворена власником у встановленому порядку для здійснення управлін., соціально-культурних чи ін. функцій та завдань некомерційного характеру і фінансується ним у повному обсязі або частково. Обсяг прав У. на закріплене за нею майно визначається відповідно до норм ЦивК України про право власності. Як суб'єкт цив.-прав. відносин У. відповідає за своїми зобов'язаннями грош. коштами, які є в її розпорядженні.

В разі недостатності коштів відповідальність субсидіарну за зобов'язаннями У. несе власник відповід. майна.

Умови та порядок утворення (заснування), реорганізації, ліквідації У, а також особливості прав, статусу їх окр. видів визначаються законами або ін. правовими актами про органи держ. влади та управління, оборону, нац. безпеку, правоохор. діяльність, виконання покарань, про науку, освіту, культуру, охорону здоров'я тощо.

2) Орган, що виконує функції державної влади або державного управління (державна У.), а також частина державного апарату, компетенція яких визначається спец, законами, указами Президента України і постановами КМ України, зокрема, Законами України «Про міліцію» (1990), «Про прокуратуру» (1991), «Про державну податкову службу в Україні» (1991), «Про Службу безпеки України» (1992) та ін. (всі з наст, змінами та доп.).

3) Організація, що забезпечує виконання функцій д-ви в соціальній, культурній та ін. невироб. сфері або безпосередньо здійснює госп., соціально-культурну чи ін. діяльність у сфері послуг, у в-ві дух., інформ. продукту тощо (У. науки, освіти, культури, охорони здоров'я, побут, послуг; фін. і банк. У. та ін.). У. є самост. структурою з визначеним штатом службовців. її очолює дирекція (адміністрація), що відає у межах наданих їй прав певною галуззю адм. управління, господарювання, культури тощо. У. діють на підставі загального для всіх У. даного типу (виду) положення або статуту. Працівники У. зв'язані відносинами держ служби як у самій У, так і у взаємовідносинах з ін. У, підприємствами, організаціями і держ. органами. У. очолює адміністрація, до складу якої входять керівник (директор, завідувач, голова, начальник тощо), його заступники, відп. працівники та ін. співробітники. У. складається зі структур, одиниць (підрозділів): управлінь (департаментів), відділів, секторів, груп та ін.

За здійснюваними функціями і джерелами фінансування та майн. базою У. поділяються на державні й недержавні (громадські), бюджетні й небюджетні. До державних належать У., утворені органами держ. влади і місц. самоврядування. Вони функціонують на базі держ. або комунальної власності й фінансуються відповідно з держ. або місц. бюджету. До громадських належать У., утворені громадськими (в т. ч. кооперативними) орг-ціями. Вони функціонують на базі майна цих орг-цій і фінансуються засновником або коштом ін. джерел, у т. ч. власним. Бюджетною вважається У., яка одержує всі необхідні для своїх витрат кошти з держ. або місц. бюджету. В Україні до таких У. належать органи держ. влади і управління, органи прокуратури, суду, більшість соціально-культур. і наук, організацій (навч. заклади, НДІ, б-ки, музеї, театри тощо), У. охорони здоров'я, органи силових структур (армії, міліції, служби безпеки) та ін. Потреби в коштах бюджетної У. визначаються у кошторисі, який складається її адміністрацією на рік, затверджується у встановленому порядку і є підставою для одержання бюдж. асигнувань. За характером діяльності У. бувають адміністративними (напр., військ. відомства, міліція, органи виконання покарань), соціально-культурними (напр., освітні й лік. заклади) та організаційно-господарськими (напр., асоціації). Залежно від підпорядкованості та обсягу (масштабів) діяльності розрізняють У. загальнонаціональні (загальнодержавні) та У. місцевого значення (підпорядкування). Окр. групу становлять фінансові та банківські У., які є осн. складовою фін.-кред. системи України, організаціями, що здійснюють операції з фін. ресурсами і регулюють фін. та банк, діяльність.

Літ.: Бітяк Ю. П., Зуй В. В. Адм. право. X., 1996; Цив. право. К., 2002; Викон. влада і адм. право. К., 2002.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази