Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow електрон-енд arrow ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ
   

ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ

електрична провідність - 1) Величина, обернена електричному опорові. У Міжнародній системі одиниць (СІ) вимірюється в сименсах. 2) Властивість речовини проводити електр. струм під дією зовн. електр. поля. Залежно від природи зарядів, які створюють електр. струм, розрізняють 2 осн. типи Е.: електронну та іонну. Електронна Е. зумовлена рухом вільних електронів та дірок (діркова Е.) і спостерігається в металах і напівпровідниках. Іонна або електролітична Е. зумовлена рухом гонів і спостерігається в електролітах. Існує також Е. мішаного типу (напр., Е. плазми). Кількісною характеристикою Е. кожної речовини є її питома Е., яка визначається за формулою:

Електропровідність

де dj - приріст густини струму, викликаний приростом напруженості електр. поля dЕ. У СІ питома Е. вимірюється в См/м. За величиною питомої Е. всі тіла поділяють на провідники (o > 106 См/м), напівпровідники (10-8 См/м < o < 106См/м)та діелектрики (o < 10-8 См/м). Такий поділ є умовним, оскільки під дією зовн. чинників Е. багатьох речовин може істотно змінюватися. При т-рах, близьких до абс. нуля, деякі метали переходять у стан надпровідності, в якому Е. дорівнює нескінченності.

Літ.: Мазуренко Д. М. Електронна теорія речовини. К., 1969; Тамм И. Е. Основы теории электричества. М., 1976: Давыдов А. С. Теория твердого тела. М., 1976.

В. М. Нiцович.

 

Схожі за змістом слова та фрази