(лат. specificatio, від species — вид, різновид і fасіо — роблю) — 1) Визначення й перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація будь-чого. 2) Один з основних документів системи технічної документації. В СРСР є частиною Єдиної системи конструкторської документації і Єдиної системи технологічної документації. В конструкторських документах С. визначає частини складальної одиниці, комплексу або комплекту (див. Складання машин). Відповідно до складності виробу в розділах цієї С. перелічуються: склад документації, комплекси, з яких складається виріб, складальні одиниці, деталі, стандартні та нестандартні виробн. матеріали і комплекти. Таку С. використовують при комплектуванні виробів, плануванні виробництва тощо. В технологічних документах С. складають на кожний виріб, що його поставляють як самостійну одиницю. В ній перелічуються: виріб, його складальні одиниці, деталі і матеріали. Така С, поряд з ін. документами, сприяє належній організації технологічного процесу виготовлення продукції. Правила виконання специфікації встановлено ГОСТом.
|
