Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОРОЗОВ
   

МОРОЗОВ

Mикола Олександрович [25.VI (7.VII) 1854, Борок, тепер Некоузького р-ну Яросл. обл. — 30.VII 1946, там же] — рос. революціонер-народник, учений, письменник, почесний член АН СРСР (з 1932). Син поміщика і кріпачки. В 1874 ввійшов до моск. гуртка чайковців, брав участь у "ходінні в народ". У 1875 був заарештований, засуджений за "процесом 193-х". Після звільнення 1878 вступив до орг-ції "Земля і воля". З 1879 — член Виконавчого к-ту "Народної волі". В 1880 в Лондоні познайомився з К. Марксом. У 1881 при поверненні в Росію М. був заарештований і засуджений на довічну каторгу. Відбував покарання в Петропавловській, потім у Шліссельбурзькій фортецях. Звільнений 1905, присвятив себе наук.-пед. діяльності. Висловив думки про складну будову атома, взаємну перетворюва-ність атомів, можливість одержання ядерної енергії, про існування інертних елементів тощо. М.— автор революц. поезій, а також праць з історії релігії та культури. Після перемоги Великого Жовтня і до кінця свого життя очолював Природничонаук. ін-т ім. П. Ф. Лесгафта в Ленінграді. Ім'ям М. названі мала планета-астероїд Морозовій, кратер на зворотному боці Місяця. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.

Тв.: Повести моей жизни. Мемуары, т. 1—2. M., 1965.

Літ.: Внучков Б. С. Узник Шлиссельбурга. Ярославль, 1969; Жданов С. М. М. О. Морозов. К., 1971.

А. М. Катренко.

Морозов - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази