— заподіяння військовослужбовцем або військовозобов'язаним собі тілесного ушкодження з метою ухилення від військ. служби, навч. зборів, військ. обліку, чергового призову на дійсну військ. службу і від виконання обов'язків військ. служби. Кримінальні кодекси союзних республік (в УРСР—ст. 72, 192, 243 КК УРСР) встановлюють роздільну відповідальність за членоушкодження.
|
