Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow соц-спер arrow СОЮЗ КОМУНІСТІВ
   

СОЮЗ КОМУНІСТІВ

— перша в історії міжнар. комуністична організація пролетаріату. Створений у червні 1847 на І конгресі в Лондоні на базі реорганізованої в теор. і орг. плані таємної орг-ції "Союза справедливих". Засновниками і керівниками С. к. були К. Маркс і Ф. Енгельс. Конгрес обговорив проект програми Союзу, схвалив проект статуту, в якому було усунуто притаманні змовницьким орг-ціям риси, що відбивали попередній етап розвитку робітн. руху, проголошено принципи демократизму, виборності, змінності керівництва, централізму, прийняв рішення про видання друк. органу. Первинними орг-ціями С. к. стали місц. громади, що об'єднувалися в округи. Вищим органом С. к. був конгрес. Виконавчу владу здійснював ЦК. Конгрес замінив девіз "Союзу справедливих" "Всі люди — брати" лозунгом пролет. інтернаціоналізму "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", що став бойовим лозунгом міжнар. робітн. руху. II конгрес С. к. (29.ХІ—8.XII 1847, Лондон), на якому були представлені комуністи Німеччини, Франції, Англії, Бельгії, Швейцарії і Польщі, прийняв новий статут Союзу, в якому було зафіксовано цілі пролет. партії. К. Марксу і Ф. Енгельсу було доручено виробити програму. Нею став "Маніфест Комуністичної партії". В період бурж.-демократичних революцій в Європі 1848—49 центром діяльності С. к. стала Німеччина. Осередки Ссюзу містилися в Лондоні, Парижі, Брюсселі, Швейцарії. Через роз'єднаність, нечисленність і слабкість С. к. як єдина орг-ція припинив існування. Його ЦК фактично був замінений редакцією "Нової Рейнської газет", навколо якої концентрувалася діяльність К. Маркса, Ф. Енгельса та ін. комуністів. Після поразки революції керівництво Союзу намагалося активізувати його діяльність. З поч. 1850 видавався теор. орган Союзу журн. "Нова Рейнська газета. Політико-економічний огляд". У С. к. точилася гостра ідейна боротьба з питань про характер і перспективи майбутньої революції. 15.IX 1850 на засіданні ЦК стався розкол між прибічниками К. Маркса і Ф. Енгельса й авантюристичною фракцією А. Вілліха —К. Шаппера. ЦК було переведено з Лондона до Кельна. Його спроби активізувати діяльність Союзу в Німеччині не увінчалися успіхом, багато членів Союзу було заарештовано. Після Кельнського процесу комуністів 1852 С. к. припинив існування. 17.XI 1852 за пропозицією К. Маркса було оголошено про його розпуск. С. к. відіграв значну роль в історії нім. і міжнар. робітн. руху. Він поклав початок процесові поєднання марксизму з робітн. рухом. С. к. був першим міжнар. об'єднанням пролетаріату, попередником Інтернаціоналу 1-го.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії: т. 7. Маркс К. і Енгельс Ф. Звернення Центрального комітету до Союзу комуністів; т. 21. Енгельс Ф. До історії Союзу комуністів; Союз коммунистов — предшественник Интернационала. Сборник документов. М., 1964; Михайлов М. И. История Союза коммунистов. М., 1968.

Б. М. Заварко.

 

Схожі за змістом слова та фрази