Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рот-рят arrow РЯД
   

РЯД

— договір, угода в Київській Русі. В «Руській Правді» згадуються угоди, з яких постають договірні зобов'язання. Для давньо-рус. права характерно, що невиконання стороною деяких зобов'язань не тільки тягло за собою майнові стягнення, а й давало потерпілій стороні, за певних обставин, право на особу, яка не виконала зобов'язань (продаж у холопи). Договори (ряди) укладалися зазвичай на торзі усно з використанням тра-диц. символіч. обрядів — рукобиття чи символічного зв'язування рук, могоричу тощо. Укладання важливих договорів (якщо, напр., сума позики становила понад три гривні) відбувалося за присутності свідків або митника. Про письмові договори в «Руській Правді» згадок немає, але є деякі відомості про зародження (у Новгороді) письм. форми укладення договору купівлі-продажу землі. В Київ. Русі відомі такі договори: купівля-продаж (людей, речей, коней, самопродаж у рабство), позика (грошей, збіжжя, худоби, меду, хутра тощо), поклажа (передача речей на зберігання), майн. найм (коня, плуга чи сохи, борони, приміщень), особистий найм [тягло за собою право наймача на особу наймита або феодальну залежність, напр., т. з. рядовичів, які для підтримки свого г-ва уклали на певних умовах договір (ряд) із землевласником]. У «Руській Правді» зафіксовано також спец, договір позики між купцями, коли кредит надавався для збільшення торг, обороту. Така угода грунтувалася на довірі й не потребувала присутності свідків. Розрізнялися також прав, наслідки, т. з. банкрутства купців. У разі банкрутства внаслідок стих, лиха, аварії судна, пожежі або розбійницького нападу, тобто без вини купця, надавалася відстрочка у сплаті боргу. Якщо купець проп'є або програє чужий товар, його передавали на розсуд кредиторові. А в разі злісного банкрутства, коли неплатоспроможний боржник брав позику у купця з ін. міста або в чужоземця і не повертав її, його продавали в рабство. Існував також ще один вид договору, до якого вдавалися некредитоспроможні особи і який характеризувався самозакладом боржника. Предмети, що позичалися (грош. позика або матеріальні цінності, зна ряддя в-ва), називалися «купою», а боржник — відповідно закупом.

Були також договори князів між собою, які мали міждерж. характер, а також починаючи з 12 ст. договори (ряди) князів з народом, які встановлювали держ.-прав. відносини між населенням і князем на час його князювання, та договори (ряди) з дружиною щодо служби князеві та її прав.

Літ.: Історія д-ви і права України, т. 1. К., 2000; Рос. зак-во X—XX веков, т. 1. Зак-во Древней Руси. М., 1984; Чубатий М. Огляд історії укр. права: Історія джерел та держ. права. Мюнхен—К., 1994.

В. А. Чехович.