Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сірка-скл arrow СКЛАДНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ
   

СКЛАДНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

— організована певним чином сукупність взаємодіючих елементів і підсистем, в якій формуються рішення в умовах невизначеності і здійснюються вироблювані діяння на об'єкт керування залежно від його стану і заданих цілей. С. с. к.— осн. об'єкт досліджень систем загальної теорії. Прикладами С. с. к. є системи керування виробничо-екон. комплексами, процесами створення нової техніки, збереження навколишнього середовища, цілеспрямованого розвитку біол. популяцій тощо. Складність як об'єктивна властивість систем керування вноситься незапрограмованою зміною цілей, неминучою неповнотою інформації про стан об'єктів керування, кількістю взаємозв'язків між елементами та підсистемами різної фіз. природи. Розв'язування проблем керування складними системами стало можливим у серед. 50-х рр. 20 ст. з розвитком теорії систем, методів кібернетики, зокрема кібернетики технічної, і створенням ЕОМ — сучас. засобів обробки інформації та автоматизації обчислень. Щоб формально описувати складні об'єкти та розв'язувати задачі керування, розроблено принципово нові матем. моделі (див. Моделювання математичне) й методи побудови розв'язків. Дослідженням цих задач займаються сучас. теорія керування, системний аналіз, теорія оптимізації. В проектуванні С. с. к. успішно застосовують системні методи, які є основою автоматизації цього процесу, оскільки розв'язувати такі задачі традиційними методами неможливо. Якщо в конструюванні машин проектні рішення виражаються в базисі елементів (деталей), то проектне рішення С. с. к. необхідно спочатку сформувати в базисі системних властивостей (координованості, досяжності, стійкості, оптимальності та ін.), а потім відобразити в елементний базис пристроїв і деталей. С. с. к. характеризуються багаторівневою ієрархічною структурою, оскільки в таких системах одночасно реалізуються процеси керування динамікою елементів, структурою підсистем і їхньою взаємодією в заг. процесі досягнення мети керування (мал.). Це породжує проблему багатокритеріальності в оптимізації С. с. к. Для опису С. с. к. використовують різні матем. моделі й методи. Так, на нижньому рівні звичайно застосовують диференціальні рівняння, на середньому — логічні (автоматні) моделі, на верхньому — сіткові моделі; опис повинен бути узгодженим між усіма рівнями. Ряд системних властивостей С. с. к. (безпека, сумісність та ін.) не можуть бути синтезовані апріорі на етапах проектування; вони формуються в процесі функціонального становлення С. с. к. за допомогою механізмів адаптації. В зв'язку з цим до складу С. с. к. включають людину-оператора або особу, яка приймає рішення, тому їх прийнято розглядати як людино-машинні системи (див. Система "людина — машина").

Літ.: Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. М., 1978; Жук К. Д., Тимченко А. А. Автоматизированное проектирование логико-динамических систем. К., 1981.

К. Д. Жук.

Складні системи керування - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази