Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow вин-вій arrow ВИТВИЦЬКИЙ
   

ВИТВИЦЬКИЙ

Степан (1884-9.Х 1965) -укр. держ., громад, і політ, діяч. Родом із Станіславщини (тепер Івано-Франківщи-на). Навчався на юрид. ф-тах Львів, і Віден. ун-тів. У студ. роки очолював «Академічну

Витвицький С. - leksika.com.ua

громаду» у Львові і т-во «Січ» у Відні. В 1915—18 співробітничав у газ. «Діло», був редактором газ. «Свобода» у Львові. Один з ініціаторів і авторів акта проголошення ЗУНР. Був держ. секретарем закорд. справ ЗУНР, представником її уряду на переговорах з місіями Антанти. В листопаді 1919 — заступник голови дип. місії Директорії УНР у Варшаві. Протестуючи проти проекту умов Варшавської угоди 1920, залишив місію. Деякий час В. керував роботою секретаріату закорд. справ в уряді ЗУНР в еміграції (Відень). У 1921—23, очолюючи місії ЗУНР у Парижі і Лондоні, домагався від урядів цих країн визнання факту окупації Польщею території Сх. Галичини і відновлення незалежності України. 1924 повернувся в Україну. В 1925—39 — один з провідних членів Укр. нац.-дем. об'єднання (УНДО), заст. його голови (з 1938). Жив у Дрогобичі. У 1935—39 — посол (депутат) польського сейму. З 1945 — в еміграції. Брав участь у роботі Центр, представництва укр. еміграції у Німеччині та у створенні Укр. Нац. Ради (1948). З 1949 — заст. голови Виконавчого органу УНРади, керівник відділу закорд. справ. Від поч. 1954 був головою уряду в екзилі. В березні того ж року — після смерті А. Лівицького — обраний президентом Укр. Нар. Республіки в екзилі.

В. І. Прилуцький.

 

Схожі за змістом слова та фрази