Михайло (н. 7.Х 1914, с. Трепча, Чорногорія) — юг ослав. письменник, член Сербської АН і мистецтв (з 1967). Член Союзу комуністів Югославії з 1936. Під час 2-ї світової війни — учасник нар.-визвольної боротьби народів Югославії й Греції. Домінуюча тема творчості Л.— героїзм, революц. гуманізм борців за свободу народу. Автор зб. віршів "Стежки свободи" (1948), збірок новел "Розвідка" (1948), "Остання висота" (1967), романів "Весілля" (1950), "Лиха весна" (1953), "Розрив" (1955), "Лелейська гора" (1957, 2-а редакція — 1962), "Облава" (1960), "Клапті темряви" (1970). За романом "Весілля" Київська кіностудія ім. О. Довженка і чорногорська "Студіо Тітоград" створили худож. фільм (1974).
Тв.: Укр. перекл.— Пустошня земля. "Всесвіт", 1975, № 11; Раде Башич. В кн.: Перемога. К., 1975; Рос. перекл.— Свадьба. М., 1964; Лелейская гора. М., 1968; Облава. М., 1976; Разрыв — Рассказы. М., 1980.
Літ.: Непорожня Н. Чорногорський цикл Михайла Лалича. "Всесвіт", 1975, № 11.
В. Г. Гримич.
