(Frank) Леонгард (4.ІХ 1882, Вюрцбург — 18.VIII 1961, Мюнхен) — німецький письменник (ФРН). З 1933 жив в еміграції. В 1950 оселився в Мюнхені. В зб. оповідань "Людина — добра" (1917), "В останньому вагоні" (1925), повістях "Причина" (1915), "Карл і Анна" (1927), романах "Ватага розбійників" (1914), "Оксенфуртський чоловічий квартет" (1927), "З трьох мільйонів троє" (1932), "Матільда" (1948), "Учні Ісуса" (1949) та ін. критикував бурж. суспільство, засуджував мілітаризм і фашизм, відстоював ідеї гуманізму, з симпатією зображував трудящих. В автобіогр. романі "Зліва, де серце" (1952) прийшов до утвердження думки про неминучість перемоги соціалізму. В 1955 побував в СРСР.
Тв.: Укр. перекл.— Різникова кухня. К., 1926; Зліва, де серце.— Карл і Анна.— Оповідання. К., 1975; Рос. перекл. — Избранное. М., 1958; Матильда. М., 1962; Причина. Повести и рассказы. М., 1969; Пьесы. М., 1972.
Літ.: Житомирская 3. В. Леонгард Франк. Биобиблиографический указатель. М., 1967.
Н. М. Матузова.
