Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ю arrow ЮРИДИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ
   

ЮРИДИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ

(від грец. — книга і — писати) — сфера наук.-практ. діяльності з підготовки і поширення інформації про друковані та ін. джерела юрид. характеру (монографії, довідники, брошури, статті, закони та ін. нормат.-прав. акти тощо). Є складовою суспільствозн. бібліографії. Перші друковані Ю. б. в Європі з'являються у 16 ст. Серед таких бібліогр. праць були: «Індекс усіх юридичних книг» (Index librorum omnium juris), вид. 1559, 1563, 1566 венеці-ан. юрисконсультом Дж. Б. Цілетто; «Повний список авторів і творів, які вийшли у галузі цивільного і канонічного права» (Elenchus omnium auctorum sive scriptorum, qui m jure tam civili quam canonico claruerunt), вид. 1575 та 1585 у Франкфурті-на-Майні.

Перші спроби наук, підготовки Ю. б. у Росії припадають на 30-і рр. 19 ст. Зокрема, 1831 П. І. Дегай видав працю «Посібники і правила вивчення російських законів, або Матеріали до енциклопедії, методології та історії юридичної літератури», яка містила покажчик юрид. л-ри (80 назв рос. мовою і 14 — нім. мовою), що друкувалася з 18 ст. по 1828. У 1853 А. Г. Станіславський уклав посібник «Про хід законознавства в Росії», в якому подав систематичний перелік 497 юрид. праць за 1830—52. Потім з'явилися праці «Огляд юридичної літератури з римського права та енциклопедії права» П. Г. Редькіна (1859, 1860), «Тюремна література, або Тюрмознавство» Д. Г. Тальберга (1875), «Звичаєве право. Матеріали для бібліографії звичаєвого права» Є. Якушкіна (в. 1-3, 1875, 1896, 1908), «Нарис новітньої літератури з міжнародного права» В. П. Даневського (1876), 2-томний «Систематичний покажчик російської літератури з судоустрою і судочинства, цивільного та кримінального» А. П. Поворинського (1896, 1905), «Література історії російського права (Бібліографія)» Ф. І. Леонтовича (1902). Єдиним бібліогр. виданням, яке охоплювало всю юрид. л-ру, що виходила друком у Росії, був щоквартальний довідник «Юридична бібліографія, що видається Демидовським юридичним ліцеєм» (1907—17, м. Ярославль). Складовою Ю. б. були покажчики до багатотомних зводів, зібрань законодавства тощо. Це, зокрема, «Покажчик до Першого Повного зібрання законів Російської імперії» (1830, два томи предметного і два томи хронологічного), «Алфавітний покажчик до перших дев'яти томів Зводу законів Російської імперії» (1887).

Після Жовт. революції 1917 бібліогр. справа в СРСР набула держ. характеру. Першим поміт. кроком на цьому шляху став укладений В. В. Соколовим «Систематичний покажчик юридичної літератури за 1923 — березень 1926» (1926). Він охопив 4 022 назви окремих юрид. видань і журн. статей. У 1934 Ф. М. Лібова і П. С. Шац видали в Москві «Покажчи к літератури за 1926—32. Держава і право». В Україні Ю. б. у цей період розвивалася гол. чин. у рамках УАН/ВУАН. Так, у «Працях Комісії для виучування історії західноруського і вкраїнського права» за 1929 (в. 6) було оігубл. список друкованих праць членів цієї Комісії за 1919—28. 1930 у Харкові видано «Бібліографічний збірник», який містив і бібліографію юрид. л-ри за 1917—27. Після Великої Вітчизняної війни досл. робота з Ю. б. у загальносоюз. масштабі зосереджувалася, насамперед, в Ін-ті д-ви і права АН СРСР, Держ. б-ці СРСР ім. В. І. Леніна, Ін-ті наук, інформації з сусп. наук АН СРСР. З кін. 50-х і до серед. 80-х рр. 20 ст. було видано низку фундам. ретроспективних (з 1917) бібліогр. посібників майже з усіх осн. галузей рад. права. 1973 в Москві побачила світ ґрунтовна праця — «Юридична література. Анотований покажчик вітчизняних бібліографічних посібників, виданих у 1831— 1970 рр.» (укладач Т. Є. Ксензова). В Україні певну бібліогр. роботу в цей час проводив журн. «Радянське право». В ньому була рубрика «Юридична література, видана на Україні». Серед інших видань можна згадати бібліогр. збірник «Видання Академії наук УРСР (1919-1967). Суспільні науки» (1969). У розд. «Юридичні науки» цього збірника була подана книжкова література та автореферати дисертацій співробітників юрид. наук, установ АН УРСР з часу її заснування. Були також видані «Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників Харківського НДІ судових експертиз. 1923—1967», «Бібліографічний довідник Інституту держави і права АН УРСР (1971 — 1975)», «Нарис розвитку правових досліджень в Українській РСР 1919—1984 рр.» Б. М. Бабія (1984), колект. праці «Юридична наука і освіта на Україні» (1992), «Академічна юридична думка» (1998), «Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Наукові досягнення за 50 років. 1949—1999» (1999) та ін.

У серії «Біобібліографії вчених України», заснованій АН УРСР 1968, побачили світ біобібліографії правознавців — членів Академії В. М. Корецького, Б. М. Бабія (обидві — 1984), М. П. Василенка (1990), В. К. Мамутова (1994), В. В. Цвєткова (1998), В. Я Тація (2000), Ю. С Шемшученка (2001) та ш. Важливе бібліогр. значення також мають видання Юридичної енциклопедії (т. 1-6, 1998-2004) та «Антології української юридичної думки» (2002—04). Нині юрид. бібліогр. інформацію подають спеціаліз. юрид. вид-ва («Юрінком Інтер», «Ін Юре», «Право» та ін.), Укр. інформ.-прав. центр (спеціалізується на виданні системат. збірників зак-ва України), інформ.-прав. система «Ліга: Закон», комп'ютерна картотека зак-ва газ. «Урядовий кур'єр» та ін. Серед за-рубіж. видань Ю. б. останнього часу виділяється універс. 2-томний «Бібліографічний посібник з правознавства і адміністративних наук» директора б-ки Ін-ту іноз. і міжнар. приват, права Макса Планка Р. Ланського (1987, 1998; Гамбург, Німеччина), в якому подано (по континентах і країнах) осн. бібліографію юрид. л-ри від поч. книгодрукування до сьогодення.

Літ.: Ксензова Т. Е. Юрид. л-ра: Аннотированный указатель отечеств, библиогр. пособий, изданных в 1831— 1970 гг. М., 1973; Lansky R. Bibliographisches Handbuch der Rechtsund Verwaltungswissenschaften, В. 1 -2, Frankfurt am Main, 1987-98.

Ю. Я. Касяненко, M. П. Зяблюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази