Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зба-земле arrow ЗЕМЛЕРОБСТВО
   

ЗЕМЛЕРОБСТВО

— 1) Одна з провідних галузей сільського господарства по вирощуванню продовольчих, тех., кормових та ін. с.-г. культур. Осн. завданням і 3. є раціональне й продуктивне використання землі, підтримування й систематичне підвищення родючості грунту, регулювання факторів розвитку і життя рослин для одержання з одиниці площі найбільшої кількості рослинницької продукції при найменших затратах праці й коштів. Від рівня й розвитку 3. великою мірою залежить розв'язання держ. завдань по надійному забезпеченню населення продовольством, пром-сті — с.-г. сировиною, тваринництва— кормами. В 3. поєднуються екон. і природні процеси відтворення. Осн. засобом виробн. тут виступає земля (див. Земля в економіці). Розрізняють форми екстенсивного 3., при якому виробн. зростає за рахунок розширення земельної площі, та інтенсивного 3.— в результаті додаткових затрат на ту ж саму площу землі (механізація, меліорація, внесення міндобрив, підвищення рівня агротехніки тощо). Динамічний розвиток с. г. великою мірою залежить від правильного поєднання 3. з тваринництвом, яке використовує продукцію 3., його відходи (солому, гичку), відходи галузей пром-сті, що переробляють рослинницьку сировину (жом, мелясу, макуху).Тваринництво в свою чер гу, забезпечує 3. органічними добривами.

3. зародилося ще в середині кам'яної доби, в 3—2-му тис. до н. е. Було осн. заняттям трипільських племен, які населяли тер. сучасного Правобережного Лісостепу України, давніх слов'ян. 3. становило домінуючу галузь за феодалізму. Нового розвитку і структури 3. набуло за капіталізму. В дореволюційній Росії, в т. ч. й на Україні, 3. було технічно відсталим і малопродуктивним. Велика Жовтн. соціалістич. революція докорінно змінила становище в 3. країни. За Декретом про землю селяни одержали додатково понад 150 млн. га с.-г. земель (див. Аграрне питання. Аграрна програма КПРС). В результаті здійснення кооперативного плану В. І. Леніна в СРСР створено великі високомеханізовані соціалістичні с.-г. підприємства — колгоспи й радгоспи. В результаті тех. переозброєння с. г. (див. Індустріалізація) набагато зросли його енерг. потужності. В дореволюційний період на одного працівника в сел. г-вах країни припадало 0,5 к. с. енергетичних потужностей, 1965—7,7, 1977 —19.9 к. с. Послідовне проведення хімізації с. г. дало можливість збільшити внесення мінеральних добрив на гектар площі, одночасно кількісно зросло внесення органічних добрив, проведено великі роботи по меліорації земель, розвитку зрошуваного землеробства. Здійснено ряд ін. важливих заходів щодо підвищення культури 3.: освоєно правильні сівозміни (див. Економічна оцінка сівозмін), поліпшено систему обробітку грунту, колгоспи і радгоспи забезпечено насінням найкращих сортів, посилено боротьбу з шкідниками і хворобами с.-г. рослин та бур'янами. В СРСР для кожної осн. с.-г. зони розроблено й обгрунтовано систему ведення сільського господарства, найважливішою складовою частиною якої є система землеробства. Запровадження інтенсивних методів ведення с.-г. виробн., зокрема 3., дало можливість різко підвищити його ефективність. Валова продукція 3. в СРСР 1977 порівняно з 1913 зросла в 3,4 раза, її вартість 1977 дорівнювала 55,9 млрд. крб.; в УРСР — відповідно в 3,3 раза і 14,2 млрд. крб. В збільшенні виробн. продукції 3. велике значення мало освоєння цілинних і перелогових земель; широкий комплекс робіт здійснюється по освоєнню нечорноземної зони. Темпи розвитку 3. особливо зросли після Березневого пленуму ЦК КПРС 1965. Зокрема в УРСР валова продукція 3. 1977 зросла порівняно з 1965 на 35%. Збільшення валової продукції відбувалося за рахунок поліпшення структури посівних площ і підвищення урожайності. В матеріалах XXV з'їзду КПРС, ін. парт. документах, зокрема постанові Липневого пленуму ЦК КПРС 1978, визначено головні завдання у галузі с. г.: всемірне збільшення виробн. і закупівель зерна (див. Зернове господарство), цукр. буряків, соняшнику, бавовни, картоплі, овочів, фруктів та ін. продукції 3.; докорінне поліпшення кормовиробництва. Підкреслено необхідність з'єднання окремих ланок нар. г-ва, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою і збутом с.-г. продукції (див. Агропромислова інтеграція, Агропромислові комплекси, Агропромислові об'єднання). Передбачено завершити комплексну механізацію вирощування всіх найважливіших с.-г. культур, для чого збільшуються поставки с. г. сучас. енергонасичених тракторів з повним набором навісних і причіпних машин та знарядь, спеціалізованих вантажних автомобілів, високопродуктивних зернових комбайнів, кормозбиральних машин та ін. с.-г. техніки. Інтенсифікація с.-г. виробн. на основі його всемірної механізації і електрифікації, хімізації і меліорації земель лишається основним напрямом аграрної політики КПРС на сучас. етапі. Світова площа с.-г. угідь 1975 становила 4628 млн. га, з них орної землі й багаторічних насаджень —1480 млн. га (32% ). СРСР за площею с.-г. угідь (1976 — 551 млн. га) і орної землі разом з багаторічними насадженнями (230 млн. га) посідає 1-е місце в світі. Питома вага СРСР у світі 1976 становила: за населенням — 6,4% , за виробн. зерна—15%, цукр. буряків— 34%, бавовни —23%, соняшнику— 52%, льону-довгунця (волокно)—72%, картоплі — 30%. 2)3. як наука — один з розділів агрономії, що вивчає загальні прийоми вирощування с.-г. культур, розробляє способи най-раціональнішого використання землі і підвищення родючості грунту для одержання високих і сталих урожаїв. Сучасне 3. поділяють на загальне 3., або власне 3., яке вивчає заг. прийоми вирощування с.-г. культур (див. також Агротехніка), і рослинництво, або спеціальне 3., що розробляє методи вирощування окремих с.-г. культур і сортів. У процесі розвитку 3. поступово виділилися в окремі науки агрохімія, агрофізика, селекція, насінництво, с.-г. ентомологія, меліорація та ін. У розвиток наук, основ 3. значний внесок зробили, зокрема, укр. вчені. їх праці стосуються питань регулювання водного, повітряного, теплового й поживного режимів грунту, методів та способів обробітку його різних типів. Ґрунтовні дослідження проведено з питань вапнування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів, вивчено методи поліпшення піщаних грунтів (див. Сидерація). Виведено високопродуктивні сорти озимої пшениці, цукрових буряків та інших с.-г. культур. Одним я найважливіших досягнень є розробка прогресивної технології вирощування цукр. буряків, кукурудзи та ін. просапних культур з мінім. затратами. На Україні розроблено відповідно до природних умов республіки один з найважливіших розділів наук. 3.— вчення про сівозміни. Дослідження і розробка наук. проблем 3. проводяться за природно-економічними зонами широкою мережею н.-д. установ: н.-д. ін-тів, дослідних станцій, опорних пунктів, експериментальних дослідних г-в, с.-г. вузів, зокрема на Україні: Укр. н.-д. ін-т землеробства (Київ), Н.-д. ін-т землеробства і тваринництва зх. районів УРСР (Львів), Укр. н.-д. ін-т зрошуваного землеробства (Херсон), Всесоюзний н.-д. ін-т цукрових буряків (Київ), Всесоюзний н.-д. ін-т кукурудзи (Дніпропетровськ) та ряд інших

Літ.: Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977: Брежнєв Л. І. Про дальший розвиток сільського господарства СРСР Доповідь на Пленумі ЦК КПРС 3 липня 1978 року. — Постанова Пленуму ЦК КПРС. прийнята 4 липня 1978 року. К., 1978; Щербицькнй В. В. Радянська Україна. К.. 1978; Народное хозянство СССР в 1977 г Статистический ежегодник. М., 1978; Народне господарство Української PCP у 1977 ропі. Статистичний щорічник К., 1978: УРСР у цифрах у 1978 році. Короткий статистичний довідник. К.. 1979. Рубін С. С Загальне землеробство К., 1976.

О. П. Конєвський, С. С. Рубін.

Землеробство - leksika.com.uaЗемлеробство - leksika.com.uaЗемлеробство - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази