(ДК) -система відомостей про кожне родовище, включене до Державного фонду надр, щодо кількості та якості копалин і наявних у них компонентів, гірн.-тех., гідрогеол. та ін. умов розробки родовищ
а і його геол.-екон. оцінки, а також відомостей про кожний прояв корисних копалин. Держ. фонд становлять усі родовища корисних копалин, у т. ч. техногенні (місця, де нагромадилися відходи видобутку, збагачення та переробки мін. сировини, запаси яких оцінені і мають пром. значення). ДК ведеться з метою пост, визначення стану, перспектив розвитку, рац. використання та охорони мін.-сировинної бази. Підставою для складання кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин.
Організація та метод, керівництво веденням ДК, а також збір, облік, систематизація, зберігання, обробка та надання даних ДК заінтересованим користувачам здійснюються Комітетом України з питань геології та використання надр. Відносини, пов'язані з веденням кадастру, регулюються Кодексом України про надра (ст. 43), Порядком державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затв. КМ України 31.1 1995 (зі змінами, внесеними 9.1 1996 і 27.VIII 1997), та ін. нормат.-правовими актами.
М. І. Єрофеев.
