Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow жит-жюс arrow ЖУРНАЛ
   

ЖУРНАЛ

(франц. journal, від jour - день) - періодичне друковане видання. Як і газета, відіграє визначну роль у житті суспільства, відображає ідеологію класів, політику партій. В. І. Ленін відзначав, що головне в партійних і громад.-політ. Ж.- їхня ідейна спрямованість (див. Повне зібр. тв., т. 48, с. З, 4). Ж. розрізняють: 1) за періодичністю - такі, що виходять щотижня, щодекади, щомісяця тощо; 2) за змістом - громад.-політ., літ.-худож., наук. спеціальні (галузеві) тощо; 3) за читацьким призначенням - для жінок, дітей і молоді тощо. Ж. з'явились у Європі в 2-й пол. 16 ст., поширилися після виходу франц. "Журналь да Саван" ("Журнал учених", Париж, 1665). Історія Ж. в Росії починається з 1728, коли вийшли перші "Месячные исторические, генеалогические и географические примечания в Ведомостях" - додаток до газ. "Санкт-Петербургские ведомости". В 2-й пол. 18 ст. з'явилися перші галузеві й провінційні Ж. В 19 ст. трибуною передової громад. думки стали "Современник" і "Отечественные записки", коли ідейне керівництво ними здійснювали О. С. Пушкін, В. Г. Бєлінський, М. Г. Чернишевський, М. О. Добролюбов. Ці Ж. протистояли реакційним типу "Москвитянина", "Русских ведомостей", "Нового времени" та ін. У роки розвитку робітн. революц. руху видавалися марксистські Ж.: "Заря" (додаток до "Искры", 1901), "Мысль" (1910-11), "Просвещение" (1911 - 14), де друкувалися статті В. І.Леніна (див. Більшовицька преса). Перші Ж. на Україні з'явилися на поч. 19 ст. у Харкові: сатиричний "Харьковский Демокрит" (1816), літ.-худож. і наук. "Украинский вестник" (1816-19) та "Украинский журнал" (1824-25). В 1861- 62 у Петербурзі виходив перший укр. літ.-наук. і громад.-політ. Ж. "Основа". У Львові відомі Ж. "народовського" (див. "Народовці") спрямування: "Вечерниці" (1862-63), "Мета" (1863-65), "Русалка" (1866), "Правда" (1867- 93), "Зоря" (1880-97). В 1882- 1907 в Києві видавався наук.-істор. Ж. бурж.-ліберального напряму "Киевская старина" (в 1907 - "Украина"). В Женеві 1878-79, 1882 виходив Ж. "Громада". З діяльністю І. Франка й М. Павлика пов'язані Ж. революц.-демократичного спрямування "Друг" (1874-77), "Громадський друг" (1878), "Світ" (1881-82), "Народ" (1890-95), "Житє і слово" (1894-97), що відіграли значну роль у розвитку революц.-визвольної боротьби на Україні, у зміцненні зв'язків з передовою культурою й революц. рухом Росії, в справі пропаганди наук. соціалізму, утвердження принципів реалізму й народності в л-рі, у боротьбі проти бурж.-націоналістичної ідеології. В цих Ж. виступали передові укр. письменники (І. Франко, Панас Мирний, П. Грабовський, Леся Українка, М. Коцюбинський та ін.); у "Житє і слово" друкувався Г. Плеханов, в одній із статей якого вперше в укр. пресі згадано ім'я В. І. Леніна (1896). Демократичний характер мали в перший період свого існування Ж. "Літературно-науковий вісник" (1898-1906) і "Шершень" (1906). Великий Жовтень відкрив широкі можливості для бурхливого розвитку преси всіх народів СРСР. На Україні з'являється ряд громад.-політ., літ., наук. Ж.: "Вісті Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України". 1921-30; "Коммунист", 1920-21; "Радянська Україна", 1921-39; "Агітатор", 1925-32; "Червоний шлях", 1923-36; "Життя й революція", 1925-34; "Плуг", 1925-33; "Гарт", 1927-32; "Глобус", 1923-35 та ін. В 1940 на Україні вийшло 254 вид. журн. типу річним тиражем 12 348 тис. примірників. У 1977 в СРСР випущено понад 4,6 тис. журналів і видань журнального типу 46 мовами народів Рад. Союзу і 20 мовами за-рубіж. країн. Чільне місце посідають партійні видання - "Коммунист", "Партийная жизнь", "Агитатор", "Политическое самообразование", "Комуніст України", "Під прапором ленінізму". Творчі орг-ції СРСР і союзних республік видають свої літ.-худож. і громад.-політ. Ж.: "Новый мир", "Октябрь", "Дружба народов", "Иностранная литература" та ін., в УРСР - "Вітчизна", "Дніпро", "Жовтень", "Прапор", "Всесвіт" та ін. При АН СРСР і академіях союзних республік, центр. і респ. відомствах виходять спеціалізовані наук., реферативні, пром.-тех., с.-г. Ж. ("Известия Академии наук СССР", "Вісник Академії наук Української PCP" тощо). У 1977 в УРСР виходило 173 видання журнального типу річним тиражем 229,1 млн. примірників, у т. ч. 109 Ж. річним тиражем понад 186 млн. примірників. Ж. відіграють важливу роль у громад.-політ. житті країн соціалістичної співдружності, в пропаганді марксистсько-ленінського вчення, в розвитку науки й культури. В капіталістичних країнах (див. Газетно-журнальні монополії) осн. маса Ж. є засобом пропаганди ідеології імперіалізму. Реакційним протистоять Ж. комуністичних і робітн. партій. 34 мовами світу друкується теор. і інформ. Ж. комуністичних і робітничих партій "Проблемы мира и социализма". Міжнародні демократичні орг-ції видають Ж. "Всемирное профсоюзное движение", "Молодёжь мира", "В защиту мира", " Всемирные студенческие новости", "Демократический журналист", "Женщины мира" та ін. (див. також розділи Преса, радіомовлення, телебачення у ст. про союзні республіки, країни світу й ст. про окремі журнали).

Літ.: Маркс К. и Энгельс Ф. О печати. 1839-1895. M., 1972; В. И. Ленин, КПСС о печати. М., 1974; Печать СССР в 1977 году. Статистический сборник. М., 1978; Преса Української PCP. 1918 - 1975. Науково-статистичний довідник. X., 1976; Иностранная печать. Краткий справочник. M., 1971; Очерки по истории русской журналистики и критики, т. 1 - 2. Л., 1950-65; Цьох Й. Т. Комуністична преса Західної України. Львів, 1966; Дмитрук В. Нарис з історії української журналістики XIX ст. Львів, 1969; Федченко П. М. Преса та її попередники. К., 1969; Рубан В. А. Формування ленінських традицій української радянської преси. К.. 1971.

П. М. Федченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази