Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕНО
   

РЕНО

(Renault) Луї (21.V 1843, м. Отен, деп. Сона і Луара — 8.II 1918, с. Барбізон, деп. Сена і Марна) — франц. правознавець, доктор права з 1868, професор з 1881, почес. доктор багатьох ун-тів, член франц. Академії моральних і політ, наук. Закін. 1861 Діжон, ун-т зі ступенем бакалавра л-ри та 1868 — Париз. ун-т зі ступенями бакалавра, магістра і доктора права. З 1868 викладав у Діжонському (рим. і комерц. право), з 1873 — в Паризькому (крим. і міжнар. право) та ряді ін. ун-тів; від 1881 — професор міжнар. права Париз. ун-ту. Водночас (з 1880) був директором франц. дип. архіву. Брав участь у кодифікації міжнар. приват, права, був суддею Пост, суду з арбітражного вирішення спорів. З 1890 — юрид. радник МЗС Франції. Представляв Францію на численних міжнар. конференціях. 1903 Р. одержав ранг надзв. і повноваж. посла. З 1914 — президент Академії міжнар. права в м. Гаазі (Нідерланди). Автор праць з міжнар., публіч. і приват, права: «Вступ до міжнародного права» (1879), «Трактат з комерційного права» (т. 1—9, 1889—99; у спів-авт.), «Війна і міжнародне право у 20 столітті», «Морська конференція у Лондоні» (обидві — 1909), «Перші порушення міжнародного права Німеччиною» (1917) та ін. Лауреат Нобелів. премії миру (1907).

Літ.: Scott J. В. In Memoriam: Louis Renault. «Атегісап Journal of International Law», 1918, № 12; Fauchille P. Louis Renault (1843-1918): Sa Vie, son oeuvre. Paris, 1918.

В. C. Бігун.