Марія (7.XI 1867, Варшава — 4.VII 1934, Сансельмо, похована в Со, поблизу Парижа) — франц. і польс. фізик та хімік, основоположниця вчення про радіоактивність, член Паризької медичної академії (з 1922), чл.-кор. Петербурзької АН (з 1907), почесний член АН СРСР (з 1926). Народилася в родині польського вчителя. Закінчила Паризький ун-т (1894). З 1895, після одруження з П. Кюрі, працювала в його лабораторії Школи індустріальної фізики і хімії. З 1897 спільно з П. Кюрі досліджувала випромінювання солей урану, що його відкрив (1896) А. А. Беккерель, запровадила назву цього явища — "радіоактивність". Подружжя Кюрі відкрило (1898) полоній і радій, дослідило біол. діяння радіоактивних речовин, розробило метод радіоактивних вимірювань. Одержала(1911) перший еталон радію. За участю С.-К. засновано Ін-т радію в Парижі (1914) та Варшавський ін-т радію (з 1923 С.-К. — його почесний директор). Під час першої світової війни С.-К. за власною ініціативою організувала у франц. госпіталях рентгено- і радіологічне обслуговування поранених. Нобелівська премія, 1903 (з фізики), 1911 (з хімії).
Літ.: Кудрянцев П. С. Історія фізики, т. 2. К.р 1959: Коттон 3. Семья Кюри и радиоактивность. Пер. с франц. М., 1964; Кюри Е. Мария Кюри. Пер. с франц. М., 1979.
|
