(ЛФК) — комплекс методів фізичної культури, спеціальні фізичні вправи і природні фактори, що їх застосовують у медицині з лікувально-профілактичною метою. Складовими частинами ЛФК є механотерапія, трудотерапія і лікувальний масаж. У ЛФК застосовуються різні гімнастичні (найпростіші й доступні хворим) і спортивно-прикладні (ходіння, біг, стрибки, плавання, веслування, ходіння на лижах та ін.) вправи, туризм, ігри (городки, волейбол, теніс, баскетбол). Характерна особливість ЛФК — дозоване фізичне тренування хворих. Природними факторами, використовуваними під час виконання фіз. вправ і для загартовування організму, є повітря, сонце і вода. ЛФК застосовують в післяопераційному періоді, при захворюваннях серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, нервової системи, при порушеннях обміну речовин, захворюваннях та ушкодженнях органів руху і опори, при аномаліях фіз. розвитку, в післяродовий період, при будь-яких захворюваннях, якщо хворий тривалий час перебуває на постільному режимі.
