(франц. velocipede, від лат. velox - швидкий і pes - нога) - машина, шо її складовими частинами є рама з сідлом, яка спирається на 2 (іноді 3) колеса; один із засобів пересування людини. Рухається завдяки ланцюговій передачі від ножних педалей до заднього колеса. Є В. з підвісним двигуном. Прототипи В. (4-колісні візки-самокати) з'явилися в 17 ст. (Німеччина, Франція). В Росії перший двоколісний суцільнометалевий В. збудував 1801 кріпак Ю. М. Артамонов. Сучас. тип В. склався в основному з 90-х pp. 19 ст. В. поділяють на дорожні (чоловічі і жіночі), універсальні, спортивно-турист., спортивні, підліткові, дитячі і спеціальні (циркові, вантажні, велоколяски та ін.). В. (мал. с. 176) розрізняють за конструкцією рами (закритого або відкритого типу), розмірами коліс і шин, масою (табл. с. 175) тощо. Перші рад. В. виготовлено 1923 на Харківському велосипедному заводі ім. Г. І. Петровського. Див. також Велосипедний спорт.
В. Г. Ковков.
