Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОВІТРЯНА ЛІНІЯ ЗВ'ЯЗКУ
   

ПОВІТРЯНА ЛІНІЯ ЗВ'ЯЗКУ

— лінія зв'язку по проводах, підвішених у повітрі до опор за допомогою ізоляторів і спец, арматури. Для П. л. з. застосовують неізольовані сталеві, мідні або біметалеві (сталеві, покриті міддю) проводи; дерев'яні, залізобетонні, азбестоцементні або металеві опори; скляні або фарфорові ізолятори. Розрізняють П. л.з. неущільнені й ущільнені (див. Лінії зв'язку ущільнення). Використовуючи методи високочастотного зв'язку, можна по одній парі проводів передавати сигнали багатьох (до 16) телефонних каналів зв'язку (частота до 150 кГц). Необхідні дальність і якість зв'язку в ущільнених П. л. з. забезпечуються кінцевими і проміжними підсилювальними станціями. П. л. з. застосовують для телефонного, телеграфного і фототелегр. зв'язку, передавання телекодової інформації, програм радіомовлення тощо.

Ю. П. Пархомов.

 

Схожі за змістом слова та фрази