Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow К-как arrow КАВКАЗ
   

КАВКАЗ

— територія на Пд. СРСР, між Чорним та Азовським морями на Зх. і Каспійським м. на Сх. Пн. межу проводять по Кумо-Маницькій улоговині, на Пд. простягається до держ. кордону СРСР з Туреччиною й Іраном. Площа К. 440 тис. км2. Його поділяють на Пн. К. (250 тис. км2) і Закавказзя (190 тис. км2). Чорноморсько-Каспійський вододіл ділить К. на зх. (161,8 тис. км2) і сх. (278,2 тис. км2) частини.

Рельєф К. характеризується контрастністю: високі гори чергуються з низовинами, що лежать майже на рівні моря, а подекуди — нижче нього. К.— переважно гірська країна. За геолого-геоморфологічною будовою в межах К. виділяють Передкавказзя, Великий Кавказ і Закавказьке нагір'я. Передкавказзя має рівнинний рельєф, у зх. його частині простягається Кубано-Приазовська низовина, в сх.— Прикаспійська низовина (пд. її частина — Терсько-Кумська низовина). Між ними — Ставропольська височина заввишки до 831 м. Великий Кавказ простягається на 1500 км в осьовій частині К. Найвищі — Головний, або Вододільний, і Боковий хребти. їхні вершини підносяться більше ніж на 4—5 тис. м (найвища вершина — г. Ельбрус, 5642 м). Ці хребти оточені передовими хребтами: Скелястим, Андійським, Терським та ін. з Пн., Гагрським, Бзибським, Кодорським, Рачинським, Кахетинським та ін.— з Пд. Система пд. передових хребтів обмежована Колхідською низовиною та Куро-Араксинською низовиною, яка переходить у Ленкоранську низовину. Сурамським хр. Великий Кавказ з'єднується з Закавказьким нагір'ям. У межах останнього виділяють Малий Кавказ (система хребтів — Месхетський, Тріалетський. Сомхетський, Муровдаг та ін., які простягаються майже на 600 км паралельно Великому К.) і Вірменське нагір'я.

Складчаста гірська область Великого К. сформувалася внаслідок альпійської складчастості. Його гірські хребти і масиви Малого К. складаються в осн. з палеозойських гранітоїдів. Поширені також юрські, крейдові, палеогенові відклади. Закавказьке нагір'я складається з ефузивних говщ неогенового й палеогенового віку, Передкавказька й Колхідська рівнини характеризуються широким розвитком неогенових і палеогенових континентальних та мор. відкладів. Із корисних копалин, виявлених на К., найбільше значення мають нафта, кам. вугілля, марганцева руда, поліметали, буд. матеріали. Численні джерела мінеральних вод.

Клімат К. внаслідок його положення у перехідній смузі від субтропічної до помірної зони та значної протяжності характеризується великою різноманітністю. Пересічна річна т-ра на рівні моря становить на Пд. Закавказзя +15, + 16°, у пн. частині Передкавказ-зя +8,6, +11,1°. Зі збільшенням висоти т-ра знижується — на вис. понад 2000 м над р. м. до +2, +3°, у верхній частині альп. пояса стає від'ємною. Пересічна т-ра січня у Передкавказзі — 2, —5?, на Закавказзі + 1, +6°, липня від +23, +24° в зх. частині до +25, +29° у сх. частині К. Річна сума опадів від 100—150 мм у Сх. Передкавказзі до 1000—4000 мм на Зх. Закавказзі. В межах Великого К. має місце значне зледеніння — бл. 2200 льодовиків заг. площею бл. 1970 км2 (найбільші — Безенгі. Дихсу, Караугом, Лехзірі). Ріки К. належать до басейнів Чорного (Кубань, Ріоні), та Каспійського (Терек. Самур, Кура) морів. Вони повноводні, мають значні запаси гідроенергії, використовуються для зрошування. Кура, Кубань і Ріоні у пониззях судноплавні. Вздовж річкових долин прокладено шляхи сполучення (Військово-Грузинська дорога, Військово-Осетинська дорога та ін.). Будується (1979) шосе з тунелем через Головний хр. З озер найбільше — Севан. Багато невеликих озер. У Передкавказзі поширені чорноземні й каштанові грунти, на Колхідській та Ленкоранській низовинах болотні, алювіальні, підзолисто-глейові та субтропічні підзолисті грунти, у їхніх передгірних частинах — червоноземи й жовтоземи. На Кура-Араксинській низовині переважають сіроземи й лучно-сіроземні грунти. В горах — гірсько-лісові бурі й підзолисті, гірсько-лучні та гірські дерново-карбонатні грунти. У зв'язку з положенням К. на стику різних типів рослинності флора його багата й різноманітна, багато реліктових та ендемічних видів. На рівнинах Зх. К. переважають лісові й степові ландшафти, Сх. К.— напівпустельні. В горах з висотою лісовий пояс змінюється субальп. та альп. луками. Найпоширеніша формація — широколистяні ліси (бук; скельний, грузинський, каш-танолистий, імеретинський, чорохський дуби; каштан). Темнохвойні ліси (ялина, ялиця кавказька) домінують на Зх. К. Поширені також кленові, липові ліси, вільшаники, тис, самшит, хурма, каспійська гледичія та ін., у колхідських лісах — лавровишня, рододендрон, ліани. В альп. й субальп. поясах представниками тваринного світу є тури, сарни, в лісах — олені, кабани, зубри, ведмеді, лісова куниця, білка, муфлон: багато птахів. На К. створено бл. 30 заповідників, серел них Аджаметський заповідник, Бацара-Бабанеурський заповідник, Закатальський заповідник. Кавказький заповідник та ін. В межах К. розташовані Азербайджанська РСР, Вірменська РСР, Грузинська РСР, Дагестанська АРСР, Північно-Осетинська АРСР, Кабардино-Балкарська АРСР, Чечено-інгушська АРСР та частина Краснодарського краю й Ставропольського краю РРФСР.

Літ.: Гвоздецкнй Н. А. Кавказ. М., 1963; Милановский Е. Е., Хаин В. Е. Геологическое строение Кавказа. М., 1963; Гулисашвили В. 3. Природные зоны и естественно-исторические области Кавказа. М., 1964; Кавказ. М., 1966; Шищенко П. Г. фізична географія СРСР. К., 1975.

Л. І. Маруашвілі.

Кавказ - leksika.com.uaКавказ - leksika.com.ua

Кавказ - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази