Володимир Олександрович [18.VІ (І.VІІ) 1901, Москва — 5.VІ 1957, Ялта, похований у Москві] — рос. рад. поет. Учасник громадян. війни. Друкуватися почав 1924. Перші книги віршів — "Сполохи" (1926), "Мускул" (1929). Автор збірок "Європа" (1932), "Каспійське море" (1936), кн. поем "Життя" (1933). Поетична епопея "Пустеля і весна" (кн. 1—4, 1930—54) — про соціалістичні перетворення в Серед. Азії. Книга поем "Середина віку" (1958), зб. віршів "Синя весна" (1958) — роздуми про долю Вітчизни, революцію. В центрі творів Л.— образ В. І. Леніна, діяльність Комуністич. партії. Книга "Кримські вірші" (1954), цикл поезій "Україна" (1954) присвячені дружбі народів, історії та культурі Рад. України. Перекладач творів Т. Шевченка. Нагороджений орденом "Знак Пошани", медалями.
Тв.: Собрание сочинений, т. 1—3. М., 1971; Укр. перекл.— [Вірші]. В кн.: Народи-брати. К.. 1954; Пісня дружби. В кн.: Слава Вітчизні народів-братів! К., 1954.
|
