Петро Якович [27.V (7.VI) 1794, Москва — 14 (26).ІV 1856, там же] — рос. філософ-ідеаліст. У 1808—11 навчався в Моск. ун-ті. Учасник Вітчизняної війни 1812. З 1816 — член масонської ложі, з 1819 — член таємного т-ва "Союз благоденства", з 1821 — Пн. т-ва декабристів. У 1823—26 — за кордоном. Після повернення написав у 1829—31 "Філософічні листи", спрямовані проти православ'я, самодержавства і кріпосництва. Один з листів 1836 був надрукований у журн. "Телескоп", за то журнал було закрито, а Ч. оголошено божевільним. У 1837 написав "Апологію божевільного", де висловив віру в історичне майбутнє Росії. За філос. поглядами— представник об'єктивного ідеалізму. Виступи Ч. проти царизму і кріпосництва відіграли революціонізуючу роль у формуванні передової громадської думки ЗО —40-х рр_. 19 ст.
