(кол. Ревель) — столиця Ест. РСР. Значний індустр., наук. та культур. центр республіки. Розташований на пд. березі фінської зат. Балтійського м. В межах міста — затоки Какумяе, Копліська та Таллінська, п-ови Какумяе, Коплі, Пальяссааре та о. Аегна. Площа — 182,4 км2. Населення — 454 тис. чол. (1983). Поділяється на 4 міські райони. Вперше згадується в писемних джерелах 1154 під назвою Калевені. В рос. літописах наз. Коливанню, в лівонських хроніках — Лінданісе. В 1219 захоплений Данією. У 1346—1561 входив спочатку до Тевтонського ордену, потім до Лівонського ордени, з 1561 — до Швеції. В 1710, під час Північної війни 1700—21, приєднаний до Росії, став центром Естляндської губ. Марксистські гуртки виникли в Т. на поч. 20 ст. В 1904 створено к-т РСДРП. У 1901—04 в Т. вів нелегальну парт. роботу
М. І. Калінін. Робітники і матроси міста брали активну участь у революції 1905—07 в Росії. Рад. владу встановлено 26.Х (8.XI) 1917. В лютому 1918 рад. військ. моряки вивели з Таллінської бухти частину кораблів, щоб вони не потрапили до рук нім. окупантів (див. Льодовий похід Балтійського флоту 1918). В 1918—40 Т.— столиця бурж. Естонії. 21. VI 1940 в Т. було відновлено Рад. владу. З серпня 1940 — столиця Ест. РСР.Т. нагороджено орденом Леніна (1970). У структурі пром-сті провідне місце посідають машинобудування, харч. та легка галузі. Машинобудування спеціалізується на виробн. малогабаритних машин і приладів. Найбільші підприємства: з-ди "Вольта" (виробн. електродвигунів) і кабельний, виробн. об'єднання "Електротехнічний завод ім. М. І. Калініна", "Промприлад". Підприємства заг. і важкого машинобудування — з-ди: маш.-буд. ім. І. Лаурістіна (устаткування для сланцевої, нафтохім. та хім. пром-сті), "Ільмаріне" (виробн. енерг. пристроїв для котлів), об'єднання екскаваторне та судно-рем. Розвивається хім. (виробничі об'єднання "Флора" та "Полімер", хім. комбінат "Орто", хім.-фарм. з-д), лісова, деревообр. (фанерно-меблевий комбінат, виробниче об'єднання "Стандарт", лижна ф-ка та ін.), буд. матеріалів пром-сть. Легка пром-сть представлена текст. (бавовняний комбінат "Балтійська мануфактура"), трикот. (виробниче об'єднання "Марат"), швейною (виробниче об'єднання "Балтика"), шкіряно-взут. (виробниче об'єднання "Комунар") галузями. Найбільші підприємства харч. пром-сті: кондитерська ф-ка "Калев", рибообробний, молочних продуктів, м'ясоконсервний комбінати. У місті базуються флоти об'єднання "Естрибпром" та Ест. мор. пароплавство. Електроенергія до Т. надходить від Прибалтійської та Естонської ДРЕС (біля м. Нарви), газ — по газопроводах від Кохтла-Ярве, Ленінграда. Т.— значний вузол залізничних, автомоб. та повітр. сполучень. Новоталлінський морський торговельний порт—один з найбільших в СРСР. Т.— важливий культур. центр. У 1982/83 навч. р. у Т. було 65 загальноосв. шкіл (59 тис. учнів). 12 серед. спец. навч. закладів (12,9 тис. учнів), 12 профес.-тех. уч-щ (3 тис. учнів). У 4 вищих навч. закладах налічувалося 13,7 тис. студентів. Вузи: політех., пед. та художній ін-ти, консерваторія. В Т-— Академія наук Естонської РСР, ряд наукових установ, зокрема н.-д. ін-ти термофізики та електрофізики, кібернетики, хімії, геології, економіки, історії, мови і л-ри та ін. Пра цюють ест. відділення Центр. економіко-матем. ін-ту АН СРСР, бот. сад, н.-д. та проектний ін-т силікатного бетону автоклавного твердіння, Ін-т історії партії при ЦК Компартії Естонії — філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, н.-д. ін-т будівництва і Держбуду Ест. РСР, Ін-т експериментальної та клінічної медицини та ін. В місті — 41 масова б-ка (фонд — 1,8 млн. одиниць зберігання), Держ. б-ка Ест. РСР ім. Ф. Р. Крейцвальда, 27 клубних закладів, 18 кіноустановок, 5 театрів — театр опери та балету "Естонія", Ест. театр драми ім. В. Кінгісеппа, Рос. драм. театр, Театр юного глядача, Театр ляльок, філармонія, кіностудія "Таллінфільм". Музеї: Таллінський міський музей, Держ. істор. музей Ест. РСР, Худож. музей Естонської РСР, Держ. музей природи Ест. РСР, Ест. держ. парк-музей нар. зодчества та побуту, Ест. держ. морський музей, Музей театру та музики, Меморіальний музей Ед. Вільде та А. Таммсааре. Позашкільні заклади: Палац піонерів і школярів, 2 будинки піонерів і школярів, станція юних натуралістів, будинок юних техніків, клуб юних моряків, дит. стадіон тощо. В Т. працюють вид-ва "Еесті раамат", "Валгус", "Кунст", Головна редакція Ест. Рад. Енциклопедії. Виходять 27 журналів, 20 газет, у т. ч. міська ест. мовою "Ихтулехт" ("Вечірня газета") та рос. мовою "Вечерний Таллин". Респ. радіомовлення і телебачення працюють за трьома програмами. Телецентр.
Центр Т. зберігає середньовічне планування. Старе місто складається з двох частин: Вишгорода та Нижнього міста. На Вишгороді — Вишгородський замок (закладено у 13 ст., перебудовано в 14—16 ст.), кол. палац губернатора (1767—73, арх. І. Шульц; тепер будинок Ради Міністрів Ест. РСР), будинок Верховної Ради Ест. РСР (1920— 21, арх. Е. Хаберманн, Г. Йогансен), Домський собор (13—15 ст.), ансамбль будівель кол. рос. губернського суду (1784—92, арх. І. Моор). У Нижньому місті — залишки оборонних мурів (13—16 ст.), фрагменти земляних укріплень (17 ст.), численні архіт. пам'ятки 14—17 ст. Серед них — ансамбль площі Раекоя з ратушею (осн. буд-во 1402—04) і аптекою (15—17 ст.), готичні церкви Нігулісте (13—15 ст.), Пюхавайму (св. Духа, 14 ст.), Олевісте (13 — поч. 16 ст.), будинок кол. Братства чорноголових (фасад — 1597, арх. А. Пассер). Серед ін. пам'яток — палацово-парковий ансамбль Кадріорг (1718—25, арх. Н. Мікетті, М. Земцов), театр "Естонія" (1913, арх. А Ліндгрен), Будинок художника (193ч, арх. Е. Куузік, А. Соанс) У рад. час збудовано нові житл. масиви (Мустамяе, з 1961, арх. М. Порт, В. Тіппель та ін.; Вяйке-Ийсмяе, з 1972, арх. М. Меелак, М. Порт та ін.) та громадські будівлі — Співацька естрада (1960, арх. А. Котлі, Г. Сепманн та ін,), будинок ЦК Компартії Естонії, 1968, арх. М. Порт та ін.), готель "Віру" (1972, арх. Г. Сепманн та ін.), Олімпійський центр парусного спорту (1980, арх. Г. Сепманн, Г. Лоовеер та ін.; 1980 тут відбулася парусна регата XXII Олімпійських ігор). Пам'ятники: екіпажу рос. броненосця "Русалка" (1902, скульптор А. Адамсон), "Лінда" (1920, скульптор А. Вейценберг), В. І. Леніну (1950, скульптор М. Томський), М. I.Калініну (1951, скульптор А. Каазік), В. Кінгісеппу (1951, скульптор Е. Роос), меморіальний ансамбль "Борцям за Радянську владу" в Маар'ямягі (1975, скульптор М. Варік) та ін. Іл. див. на окремому аркуші до ст. Естонська Радянська Соціалістична Республіка, т. 4, с. 448—449.
Літ.: История Таллина. Таллин, 1972; Таллин. Краткий энциклопедический справочник. Таллин, 1980; Томберг Т. Е. Таллин. [Путеводитель]. Таллин, 1981.
Н. О. Югансон.
