— держава, що існувала в Італії 1720—1861. Утворена з приєднанням о. Сардінія до Савойського герцогства. Основною частиною С. к. був П'ємонт. У 1798 франц. війська зайняли П'ємонт, згодом його було приєднано до Франції. Після падіння імперії Наполеона І Віденський конгрес 1814—15 відновив С. к. у кол.кордонах і приєднав до нього Лігурію (з Генуєю). В серед. 19 ст. С. к., як найсильніша у військовому відношенні і найбільш економічно розвинута італ. два, стало центром боротьби проти австр. Габсбургів, руху за об'єднання Італії. В 1859 до С. к. було приєднано Ломбардію. За договором 1860 С. к. передало Франції Савойю і Ніццу (див. Австро-італо-французька війна 1859). В результаті італ. революції 1859—60 до С. к. приєдналася більшість італ. д-в, що утворили єдину Італ. д-ву, яка з 17.III 1861 прийняла назву Італ. королівство (престол у ньому посіла Савойська династія).
|
