— мова певної нації. Зберігає в осн. структурні риси мови народності, з якої розвинулась нація. Формуючись, Н. м. закріплюється в літературі і стає літературною мовою нації, яка поступово витісняє територіальні діалекти. Інтенсивність цього процесу залежить від конкретних історичних умов життя нації. Як і сама нація, її Н. м. виникає в період переходу від феодалізму до капіталізму. В ході будівництва соціалізму, коли бурж. нації перетворюються на соціалістичні, розширюються сусп. функції і сфери вживання Н. м. Якщо формування нації починається після перемоги соціалістичної революції, тобто коли нація не проходить стадії капіталістичного розвитку, Н. м. складається в процесі формування соціалістичної нації. Укр. нац. літ. мова, в основу якої лягли середньо-наддніпрянські говори, склалась у 2-й пол. 18 — 1-й пол. 19 ст. Формування її було зумовлене процесом перетворення укр. народності в націю. У Радянському Союзі "в умовах братерської дружби і взаємного довір'я народів національні мови розвиваються на основі рівноправності і взаємозбагачення" (Програма КПРС. К., 1977, с. 102).
О. С. Мельничук.
|
