(р. н. невід.— п. 161 до н. е., Елеас) — вождь нар. повстання в Іудеї (почалося 167 до н. е.), спрямованого проти гніту сірійських правителів Селевкідів. У ряді битв армія, очолена М. І., розбила війська селевкідських полководців, 164 до н. е. захопила Єрусалим. Після загибелі М. І. боротьбу очолили його брати (Іудея 142 до н. е. здобула незалежність).
|
