- зварювання металів, при якому краї з'єднуваних частин розплавляють пучком прискорених електронів. Провадять його у вакуумі (від 10 мПа до 1 Па), використовуючи камери об'ємом до 1000 м3, або (рідше) в середовищі інертних газів при атм. тиску. Джерелом пучка електронів (потужністю 0,1-100 кВт, енергією 10-200 кеВ) у зварювальних установках, зокрема космічних (мал.), є електроннопроменеві гармати. Швидкість процесу - від 6 (для металів завтовшки понад 100 мм) до 1500 м/год (завтовшки до 1 мм). Для Е. з. характерні мінім. зварювальні деформації і чистота металу шва. Таким способом з'єднують тугоплавкі метали (напр., вольфрам, тантал), сплави титану, алюміній, мідь та їхні сплави, сталь з істотною зварюваністю і різнорідні метали. Е. з. використовують у радіоелектроніці, приладо- і машинобудуванні, космічній техніці тощо.
Літ.: Назаренко О. К. Электроннолучевая сварка. К., 1965; Оборудование для электроннолучевой сварки. К.. 1973