літера - графічний знак для передачі на письмі звука (точніше фонеми) та його різновидів. Б. позначає здебільшого один звук, рідше - два (напр., "я", "ю", "є", "ї" на початку слова). Один звук ноже передаватися графічно кількома Б. (укр. "дж", "дз", англ. sh). Тією самою Б. можуть позначатися різні звуки [напр., в укр. мові буквою "г" позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний звук (гора) і задньоязиковий зімкнений дзвінкий (ґедзь)]. В українському алфавіті є літера "ь", яка не позначає ніякого звука. В більшості сучас. алфавітів застосовують малі й великі букви.
|
