РАДА ГЛАВ ДЕРЖАВ СНД

- вищий орган Співдружності незалежних держав (СНД), утв. 1993. У ньому на рівні глав держав представлені всі країни — учасниці Співдружності. Повноваження, організація і діяльність Ради регламентуються Статутом СНД, прийнятим 22.1 1993 на засіданні Р. г. д. СНД у м. Мінську (Білорусь). До цього її статус визначався Тимчасовою угодою про Раду глав держав СНД та Раду глав урядів СНД, укладеною в Мінську 30.ХІІ 1991 і тоді ж підписаною Україною. Статутом встановлено, що Рада збирається двічі на рік; позачерг. засідання можуть скликатися за ініціативою однієї з держав-членів, рішення приймаються за заг. згодою — консенсусом. Будь-яка д-ва Співдружності може заявити про свою незаінтересованість у тому чи ін. питанні, що не повинно розглядатись як перешкода для прийняття рішення. Глави держав на засіданнях Ради головують по черзі (за рос. алфавітом назв країн — членів Співдружності). Порядок роботи регулюється Правилами процедури Ради глав держав СНД і Ради глав урядів СНД, затв. 17.V 1996. Рада утворює роб. і допоміжні органи як на постійній, так і на тимчас. основі. Проведення засідань Р. г. д. СНД забезпечує Координаційно-консультативний комітет — постійно діючий викон. і координуючий орган Співдружності. Орг.-тех. забезпечення роботи Ради здійснює Секретаріат, який утворюється при названому к-ті. Рада затверджує бюджети органів Співдружності й приймає поправки до Статуту СНД, ухвалює положення про Економічний суд, Комісію з прав людини, Координаційно-консультативний комітет, Раду міністрів закорд. справ СНД. Вона затверджує також Положення про Раду міністрів оборони, Гол. командування Об'єднаними Збройними Силами, Раду командувачів Прикордонних військ. РМ оборони є органом Ради з питань військової політики і військового будівництва, а Рада командувачів Прикорд. військ — органом з питань охорони зовн. кордонів держав-членів і забезпечення стабільного становища на них. Рада приймає рішення про спільне використання ЗС з урахуванням вимог нац. зак-ва країн — учасниць Співдружності, вирішує передані на її розгляд спори між державами, правомочна на будь-якій стадії спору, продовження якого може загрожувати миру і безпеці в Співдружності, рекомендувати сторонам відповідну процедуру або методи його врегулювання.

Р. г. д. СНД розглядає порушення державою -членом Співдружності Статуту СНД, системат. невиконання нею зобов'язань за угодами, укладеними в межах Співдружності, або рішень органів Співдружності. Щодо такої д-ви можуть застосовуватися заходи, які допускаються міжнар. правом.

На підставі рішень Р. г. д. СНД до Співдружності можуть приєднуватися д-ви, що бажають брати участь в окр. видах її діяльності, на умовах, які визначаються угодою про асоційоване членство. За рішенням Ради на засіданнях органів Співдружності можуть бути присутніми представники ін. держав як спостерігачі. До участі в засіданнях Ради залучаються експерти і консультанти. Статутом передбачено проведення спільних засідань Р. г. д. СНД і Ради глав урядів СНД. Для вирішення питань співробітництва в окр. галузях і розробки рекомендацій для Ради глав держав і Ради глав урядів скл икаються наради керівників відповід. держ. органів.

Літ.: Моисеев Е. Г. Десятилетие содружества: междунар. -правовые аспекты деятельности СНГ. М., 2001.

Г. О. Мурашин.