|
|
|
Головна Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. Р-рем РАДА ГЛАВ ДЕРЖАВ СНД |
|
|
|
|
- вищий орган Співдружності незалежних держав (СНД), утв. 1993. У ньому на рівні глав держав представлені всі країни — учасниці Співдружності. Повноваження, організація і діяльність Ради регламентуються Статутом СНД, прийнятим 22.1 1993 на засіданні Р. г. д. СНД у м. Мінську (Білорусь). До цього її статус визначався Тимчасовою угодою про Раду глав держав СНД та Раду глав урядів СНД, укладеною в Мінську 30.ХІІ 1991 і тоді ж підписаною Україною. Статутом встановлено, що Рада збирається двічі на рік; позачерг. засідання можуть скликатися за ініціативою однієї з держав-членів, рішення приймаються за заг. згодою — консенсусом. Будь-яка д-ва Співдружності може заявити про свою незаінтересованість у тому чи ін. питанні, що не повинно розглядатись як перешкода для прийняття рішення. Глави держав на засіданнях Ради головують по черзі (за рос. алфавітом назв країн — членів Співдружності). Порядок роботи регулюється Правилами процедури Ради глав держав СНД і Ради глав урядів СНД, затв. 17.V 1996. Рада утворює роб. і допоміжні органи як на постійній, так і на тимчас. основі. Проведення засідань Р. г. д. СНД забезпечує Координаційно-консультативний комітет — постійно діючий викон. і координуючий орган Співдружності. Орг.-тех. забезпечення роботи Ради здійснює Секретаріат, який утворюється при названому к-ті. Рада затверджує бюджети органів Співдружності й приймає поправки до Статуту СНД, ухвалює положення про Економічний суд, Комісію з прав людини, Координаційно-консультативний комітет, Раду міністрів закорд. справ СНД. Вона затверджує також Положення про Раду міністрів оборони, Гол. командування Об'єднаними Збройними Силами, Раду командувачів Прикордонних військ. РМ оборони є органом Ради з питань військової політики і військового будівництва, а Рада командувачів Прикорд. військ — органом з питань охорони зовн. кордонів держав-членів і забезпечення стабільного становища на них. Рада приймає рішення про спільне використання ЗС з урахуванням вимог нац. зак-ва країн — учасниць Співдружності, вирішує передані на її розгляд спори між державами, правомочна на будь-якій стадії спору, продовження якого може загрожувати миру і безпеці в Співдружності, рекомендувати сторонам відповідну процедуру або методи його врегулювання.
Р. г. д. СНД розглядає порушення державою -членом Співдружності Статуту СНД, системат. невиконання нею зобов'язань за угодами, укладеними в межах Співдружності, або рішень органів Співдружності. Щодо такої д-ви можуть застосовуватися заходи, які допускаються міжнар. правом.
На підставі рішень Р. г. д. СНД до Співдружності можуть приєднуватися д-ви, що бажають брати участь в окр. видах її діяльності, на умовах, які визначаються угодою про асоційоване членство. За рішенням Ради на засіданнях органів Співдружності можуть бути присутніми представники ін. держав як спостерігачі. До участі в засіданнях Ради залучаються експерти і консультанти. Статутом передбачено проведення спільних засідань Р. г. д. СНД і Ради глав урядів СНД. Для вирішення питань співробітництва в окр. галузях і розробки рекомендацій для Ради глав держав і Ради глав урядів скл
икаються наради керівників відповід. держ. органів.
Літ.: Моисеев Е. Г. Десятилетие содружества: междунар. -правовые аспекты деятельности СНГ. М., 2001.
Г. О. Мурашин.
|
|
|
|
|
|
|
Схожі за змістом слова та фрази
-
РАДА ГЛАВ УРЯДІВ СНД- кер. орган Співдружності незалежних держав. Координує співробітництво органів викон. влади держав-членів в екон., соціальній та ін. сферах спільних інтересів країн Співдружності. Збирається на засідання 4 рази на рік. За ініціативою уряду однієї з держав можуть скликатися позачергові засідання Рад... (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)
-
ЖЕНЕВСЬКА НАРАДА ГЛАВ УРЯДІВ 1955
Відбулася 18-23. VII у Женеві. Глави урядів СРСР, США Великобританії і Франції обговорили нім. питання, питання про європейську безпеку, про роззброєння, про розвиток контактів між Сходом і Заходом. Делегація СРСР запропонувала план здійснення європ. безпеки у 2 етапи (при збереженні на 1-му етапі... (Українська Радянська Енциклопедія)
-
ЗЛИТТЯ ДЕРЖАВ- об'єднання двох і більше суверен, країн в єдину державу. Прикладом 3. д. є Танзанія, утв. 1964 в результаті об'єднання Танганьїки та Занзібару. 3. д. має важливі юрид. наслідки. По-перше, якщо конституцією новоствореної д-ви не передбачено інше, то замість кількох суб'єктів міжнар. права виникає о... (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)
-
ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ(від франц. type -зразок, вид, з лат. typus, грец. — взірець, зразок і — слово, вчення) — класифікація груп держав за спільними для них ознаками, які визначають сутнісну характеристику цих груп держав. Найпоширенішою і визнаною є Т. д., в основі якої лежить категорія сусп.-екон. формації, заснованої... (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)
-
ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКИХ ДЕРЖАВ
(ОЦАД) — економічне, політичне і військове об'єднання Гватемали, Гондурасу, Коста-Ріки, Нікарагуа та Сальвадору. Засн. 1951. Статут ОЦАД визначає її як екон. і політ. товариство, що прагне до інтеграції д-в Центр. Америки. В 1962 під тиском США, які мали на меті створити в Центр. Америці антикомуні... (Українська Радянська Енциклопедія)
-
ОРГАНІЗАЦІЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ДЕРЖАВ
(ОАД) — регіональна політична організація. Засн. 1948. До складу ОАД входять (на 1980) США та 26 латиноамериканських країн. До 1962 до ОАД входила Куба. Формально проголошеною метою ОАД є підтримання миру і безпеки на континенті, врегулювання спірних питань між державами-члена-ми мирним шляхом; о... (Українська Радянська Енциклопедія)
-
ДЕКЛАРАЦІЯ 26 ДЕРЖАВ 1942
Підписана 1.І у Вашінгтоні представниками держав - учасниць антигітлерівської коаліції. Декларація проголосила необхідність повної перемоги над фашизмом для захисту життя, свободи і незалежності народів. Д-ви, які її підписали, зобов'язалися застосувати всі свої військ. та екон. ресурси у війні пр... (Українська Радянська Енциклопедія)
-
ОРГАНІЗАЦІЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ДЕРЖАВ(Organization of American States, Organi-zacion de los Estados Americanos, Organizacao dos Estados Americanos, Organisation des Etats Americains), ОАД (OAS, OEA) — регіон, між-уряд. організація, яка об'єднує 35 держав Пн. і Пд. Америки. Утв. 1948 на 9-й Міжнар. конференції амер. держав у м. Боготі (... (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)
-
ЛІГА АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВ(League of Arab States), ЛАД — міжнар. міжурядова організація. Засн. 22.ІІІ 1945 в м. Каїрі (Єгипет) на Конференції арабських держав; має статус спостерігача при ООН. Члени ЛАД — Алжир, Бахрейн, Джібуті, Єгипет, Ємен, Ірак, Йорданія, Катар, Коморські Острови, Кувейт, Ліван, Лівія, Мавританія, Марокк... (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)
-
ЛІГА АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВ
(ЛАД), Ліга арабських країн — регіональна організація. Засн. 22.III 1945. Членами ЛАД 1979 були 20 д-в: АНДР, Бахрейн, Джібуті, Ірак, Йорданія, ЙАР, НДРЙ, Катар, Кувейт, Ліван, Лівія, Маврі-танія, Марокко, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Сірія, Сомалі, Судан, Туніс. Після підпи... (Українська Радянська Енциклопедія)
|
|
|