Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нам-нар arrow НАРОДНА ВОЛЯ
   

НАРОДНА ВОЛЯ

— таємна революційно-народницька централізована організація в Росії, що утворилася в серпні 1879 в результаті розколу "3емлі і волі" (див. Народництво). На чолі "Н. в." стояв Виконавчий к-т, до складу якого входили професіональні революціонери А. І. Желябов, О. Д. Михайлов, М. О. Морозов, С. Л. Перовська, В. М. Фігнер, М. Ф. Фроленко та ін. Гуртки і групи "Н. в." діяли серед робітників, військових, учнівської молоді майже в 50 містах Рос. імперії, в т. ч. У Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Єлизаветграді, Кам'янці-Подільському. Друк. органами "Н. в." були газети "Народная воля" (1879—85), "Рабочая газета" (1880—81) і "Листок ,,Народной воли"" (1880—86). Програма "Н. в." включала вимоги повалення самодержавства; скликання Установчих зборів, запровадження заг. виборчого права і постійного нар. представництва, проголошення демократичних свобод; передання землі, заводів і фабрик у нар. власність; запровадження безплатної освіти: заміни постійної армії місц. нар. ополченням; надання всім народам Росії, в т. ч. українському, права на самовизначення. Висунувши завдання політ. боротьби, народовольці, порівняно з народниками 70-х рр., зробили крок уперед. Разом з тим, залишаючись соціалістами-утопістами, вони поділяли осн. положення народницької ідеології і насамперед — віру в можливість переходу Росії до соціалізму через сел. общину, минувши капіталізм. У процесі підготовки і проведення повстання "Н. в." гол. роль відводила революц. меншості — Центр. бойовій орг-ції. Остаточний успіх повстання вона пов'язувала з підтримкою його міськими робітниками і залученням на свій бік (або нейтралізацією) війська. Розгорнувши революц. агітацію і пропаганду серед нар. мас, члени "Н. в." не змогли запоручитися їхньою широкою підтримкою. Успішній пропаганді революц. ідей значною мірою перешкоджали терористичні методи боротьби проти самодержавства, на здійснення яких було кинуто кращі сили "Н. в.". Незважаючи на успішне здійснення гол. терористичного акту — вбивства Олександра II (на нього було вчинено 7 замахів; див. Первомартовці), повстання, на яке розраховували народовольці, не вибухнуло. Самодержавство перейшло в наступ. У 1879—83 відбулося понад 70 політ. народовольських процесів, до яких притягувалося бл. 2 тис. чол. Виконавчий к-т було знекровлено, народовольство вступило в ідейну й організаційну кризу. Спроби Г. О. Лопатіна (1884), П. Ф. Якубовича (1883—84), Б. Д. Оржиха, В. Г. Богораза, Л. Я. Штернберга (1885), С. М. Гінзбург (1889) відновити <Н. в." успіху не мали. Особливе місце в революц. народовольському русі 80-х рр. посідала "Терористична фракція партії ,,Народна воля" О. І. Ульянова (1886—87), що намагалася внести до своєї програми елементи наук. соціалізму. Героїчну боротьбу народовольців високо оцінили К. Маркс і Ф. Енгельс (див. Твори, т. 22, с. 428). В. І. Ленін, критикуючи утопічну програму народовольців, водночас зазначав, що їхня діяльність сприяла "дальшому революційному вихованню російського народу" (Повне зібр. тв., т. 30, с. 298).

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів. [Про "Народну волю" див. Довідковий том до Повного зібрання творів, ч. 1]; "Народная воля" в документах и воспоминаниях. М., 1930; Волк С. С. Народная воля. 1879 — 1882. М.—Л., 1966: Седов М. Г. Героический период революционного народничества. М., 1966; Троицкий Н. А. Безумство храбрых. М., 1978.

С. О. Сосновчик.

 

Схожі за змістом слова та фрази