(англ. standardization -нормалізація, еталонування) — діяльність компет. держ. та ін. органів і організацій, пов'язана з розробленням, схваленням, прийняттям, впровадженням, переглядом, зміною та припиненням дії стандартів. Здійснюється з метою забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також збереження майна і охорони довкілля, створення умов для рац. використання всіх видів нац. ресурсів та відповідності об'єктів С. своєму призначенню, сприяння усуненню тех. бар'єрів у торгівлі. Об'єктами С. є продукція, процеси та послуги, матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи або діяльність. С. підлягають також норми, вимоги, методи, терміни, позначення та характеристики, які мають перспективу багатораз. застосування і використання в науці, техніці, в-ві, банк, діяльності, бух. обліку, статистиці, освіті, туризмі, міжнар. екон. відносинах тощо. Держ. політика у сфері С. базується на таких принципах: забезпечення участі фіз. та юрид. осіб у розробленні стандартів і вільному виборі ними видів стандартів при в-ві чи постачанні продукції; відкритість і прозорість процедур розроблення та прийняття стандартів; доступність стандартів та інформації щодо них для користувачів; відповідність стандартів зак-ву; адаптація до сучас. досягнень науки і техніки; пріоритетність прямого впровадження в Україні стандартів міжнародних та регіональних; дотримання міжнар. та європ. правил і процедур С.
Організацію і координацію роботи зі С. покладено на відповід. центр, орган викон. влади — Держ. к-т України з тех. регулювання і споживчої політики (до 2002 — Держ. к-т України по стандартизації, метрології та сертифікації). Комітет встановлює заг. орг.-тех. правила проведення робіт зі С, здійснює міжгалуз. координацію цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, поширення та застосування стандартів, визначає порядок держ. реєстрації нормат. док-тів і бере участь у проведенні заходів з міжнар., регіональної С. відповідно до міжнар. договорів України, організує навчання та профес. підготовку спеціалістів у сфері С. Роботу зі С. у галузі буд-ва і пром-сті буд. матеріалів організує Держ. к-т України у справах буд-ва і арх-ри. Крім того, суб'єктами С. є: Рада стандартизації — колег, консульт.-дорадчий орган при Уряді України, який діє на підставі Положення про Раду стандартизації (затв. КМ України 11. IV 2002); тех. к-ти стандартизації, які утворюються центр, органом викон. влади у сфері С. і здійснюють функції з розроблення, розгляду та погодження міжнар. (регіональних) і нац. стандартів; ін. суб'єкти, що займаються С, — місц. органи викон. влади та органи місц. самоврядування, підприємства та їх об'єднання, відповідні громад, орг-ції тощо. Роботи, пов'язані із С, фінансуються їх замовниками за рахунок бюдж. та ін. коштів, передбачених законом.
Відносини у сфері С. регулюються нормами декретів КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію», «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (обидва — 1993), Законів України «Про енергозбереження» (1995), «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» ( 1997), «Про метрологію та метрологічну діяльність» (1998), «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності» (обидва — 2001), ГК України (ст. 15) та іїг., постанови КМ України «Про порядок та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР» від 30.1 2002, а також ін. підзаконними прав, актами, в т. ч. нормат. док-тами Держ. к-ту з питань тех. регулювання та споживчої політики. Дія цього зак-ва не поширюється на ядерні матеріали, фарм. продукцію, стандарти мед. обслуговування, бух. обліку, освіти, а також ін. соціальні державні стандарти і нормативи, сфера дії яких встановлюється спец, законами. Див. також Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, Метрологія, Оцінка відповідності, Підтвердження відповідності.
В. П. Нагребельний, В. Л. Наумов.
